Lucam 2
1 Factum est autem in diebus illis, exiit edictum a Cæsare Augusto ut describeretur universus orbis.
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
2 Hæc descriptio prima, facta est a præside Syriæ Cyrino:
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
3 et ibant omnes ut profiterentur singuli in suam civitatem.
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4 Ascendit autem et Ioseph a Galilæa de civitate Nazareth in Iudæam in civitatem David, quæ vocatur Bethlehem: eo quod esset de domo, et familia David,
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
5 ut profiteretur cum Maria desponsata sibi uxore prægnante.
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
6 Factum est autem, cum essent ibi, impleti sunt dies ut pareret.
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
7 Et peperit filium suum primogenitum, et pannis eum involvit, et reclinavit eum in præsepio: quia non erat eis locus in diversorio.
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
8 Et pastores erant in regione eadem vigilantes, et custodientes vigilias noctis super gregem suum.
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
9 Et ecce Angelus Domini stetit iuxta illos, et claritas Dei circumfulsit illos, et timuerunt timore magno.
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
10 Et dixit illis Angelus: Nolite timere: ecce enim evangelizo vobis gaudium magnum, quod erit omni populo:
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
11 quia natus est vobis hodie Salvator, qui est Christus Dominus in civitate David.
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12 Et hoc vobis signum: Invenietis infantem pannis involutum, et positum in præsepio.
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
13 Et subito facta est cum Angelo multitudo militiæ cælestis laudantium Deum, et dicentium:
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 Gloria in altissimis Deo, et in terra pax hominibus bonæ voluntatis.
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
15 Et factum est, ut discesserunt ab eis Angeli in cælum: pastores loquebantur ad invicem: Transeamus usque Bethlehem, et videamus hoc verbum, quod factum est, quod Dominus ostendit nobis.
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
16 Et venerunt festinantes: et invenerunt Mariam, et Ioseph, et infantem positum in præsepio.
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
17 Videntes autem cognoverunt de verbo, quod dictum erat illis de puero hoc.
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
18 Et omnes, qui audierunt, mirati sunt: et de his, quæ dicta erant a pastoribus ad ipsos.
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
19 Maria autem conservabat omnia verba hæc, conferens in corde suo.
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
20 Et reversi sunt pastores glorificantes, et laudantes Deum in omnibus, quæ audierant, et viderant sicut dictum est ad illos.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
21 Et postquam consummati sunt dies octo ut circumcideretur puer: vocatum est nomen eius Iesus, quod vocatum est ab Angelo priusquam in utero conciperetur.
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
22 Et postquam impleti sunt dies purgationis eius secundum legem Moysi, tulerunt illum in Ierusalem, ut sisterent eum Domino,
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
23 sicut scriptum est in lege Domini: Quia omne masculinum adaperiens vulvam, sanctum Domino vocabitur.
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
24 Et ut darent hostiam secundum quod dictum est in lege Domini par turturum, aut duos pullos columbarum.
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
25 Et ecce homo erat in Ierusalem, cui nomen Simeon, et homo iste iustus, et timoratus, expectans consolationem Israel, et Spiritus Sanctus erat in eo.
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
26 Et responsum acceperat a Spiritu Sancto, non visurum se mortem, nisi prius videret Christum Domini.
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
27 Et venit in Spiritu in templum. Et cum inducerent puerum Iesum parentes eius, ut facerent secundum consuetudinem legis pro eo:
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
28 et ipse accepit eum in ulnas suas, et benedixit Deum, et dixit:
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
29 Nunc dimittis servum tuum Domine, secundum verbum tuum in pace:
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
30 Quia viderunt oculi mei salutare tuum,
бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
31 quod parasti ante faciem omnium populorum:
яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
32 Lumen ad revelationem gentium, et gloriam plebis tuæ Israel.
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
33 Et erat pater eius et mater mirantes super his, quæ dicebantur de illo.
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
34 Et benedixit illis Simeon, et dixit ad Mariam matrem eius: Ecce positus est hic in ruinam, et in resurrectionem multorum in Israel: et in signum, cui contradicetur:
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
35 et tuam ipsius animam pertransibit gladius ut revelentur ex multis cordibus cogitationes.
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
36 Et erat Anna prophetissa, filia Phanuel, de tribu Aser: hæc processerat in diebus multis, et vixerat cum viro suo annis septem a virginitate sua.
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
37 Et hæc vidua usque ad annos octoginta quattuor: quæ non discedebat de templo, ieiuniis, et obsecrationibus serviens nocte, ac die.
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
38 Et hæc, ipsa hora superveniens, confitebatur Domino: et loquebatur de illo omnibus, qui expectabant redemptionem Israel.
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
39 Et ut perfecerunt omnia secundum legem Domini, reversi sunt in Galilæam in civitatem suam Nazareth.
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
40 Puer autem crescebat, et confortabatur plenus sapientia, et gratia Dei erat in illo.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
41 Et ibant parentes eius per omnes annos in Ierusalem, in die sollemni Paschæ.
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42 Et cum factus esset annorum duodecim, ascendentibus illis Ierosolymam secundum consuetudinem diei festi,
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
43 consummatisque diebus, cum redirent, remansit puer Iesus in Ierusalem, et non cognoverunt parentes eius.
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
44 Existimantes autem illum esse in comitatu, venerunt iter diei, et requirebant eum inter cognatos, et notos.
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
45 Et non invenientes, regressi sunt in Ierusalem, requirentes eum.
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46 Et factum est, post triduum invenerunt illum in templo sedentem in medio doctorum, audientem illos, et interrogantem eos.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
47 Stupebant autem omnes, qui eum audiebant, super prudentia, et responsis eius.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
48 Et videntes admirati sunt. Et dixit mater eius ad illum: Fili, quid fecisti nobis sic? Ecce pater tuus, et ego dolentes quærebamus te.
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
49 Et ait ad illos: Quid est quod me quærebatis? Nesciebatis quia in his, quæ Patris mei sunt, oportet me esse?
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
50 Et ipsi non intellexerunt verbum, quod locutus est ad eos.
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
51 Et descendit cum eis, et venit Nazareth: et erat subditus illis. Et mater eius conservabat omnia verba hæc in corde suo.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
52 Et Iesus proficiebat sapientia, et ætate, et gratia apud Deum, et homines.
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
