Iohannem 9
1 Et præteriens Iesus vidit hominem cæcum a nativitate:
І, йдучи мимо, побачив чоловіка, сліпого зроду.
2 et interrogaverunt eum discipuli eius: Rabbi, quis peccavit, hic, aut parentes eius, ut cæcus nasceretur?
І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.
3 Respondit Iesus: Neque hic peccavit, neque parentes eius: sed ut manifestentur opera Dei in illo.
Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому.
4 Me oportet operari opera eius, qui misit me, donec dies est: venit nox, quando nemo potest operari.
Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.
5 Quamdiu sum in mundo, lux sum mundi.
Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.
6 Hæc cum dixisset, expuit in terram, et fecit lutum ex sputo, et linivit lutum super oculos eius,
Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому,
7 et dixit ei: Vade, lava in natatoria Siloe (quod interpretatur Missus.) Abiit ergo, et lavit, et venit videns.
і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.
8 Itaque vicini, et qui viderant eum prius quia mendicus erat, dicebant: Nonne hic est, qui sedebat, et mendicabat? Alii dicebant: Quia hic est.
Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив?
9 Alii autem: Nequaquam, sed similis est ei. Ille vero dicebat: Quia ego sum.
Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я.
10 Dicebant ergo ei: Quomodo aperti sunt tibi oculi?
Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі?
11 Respondit: Ille homo, qui dicitur Iesus, lutum fecit: et unxit oculos meos, et dixit mihi: Vade ad natatoria Siloe, et lava. Et abii, et lavi, et video.
Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.
12 Et dixerunt ei: Ubi est ille? Ait: Nescio.
Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю.
13 Adducunt eum ad Pharisæos, qui cæcus fuerat.
Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого.
14 Erat autem Sabbatum quando lutum fecit Iesus, et aperuit oculos eius.
Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.
15 Iterum ergo interrogabant eum Pharisæi quomodo vidisset. Ille autem dixit eis: Lutum mihi posuit super oculos, et lavi, et video.
Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.
16 Dicebant ergo ex Pharisæis quidam: Non est hic homo a Deo, qui Sabbatum non custodit. Alii autem dicebant: Quomodo potest homo peccator hæc signa facere? Et schisma erat inter eos.
Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Яв може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.
17 Dicunt ergo cæco iterum: Tu quid dicis de illo, qui aperuit oculos tuos? Ille autem dixit: Quia Propheta est.
Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк.
18 Non crediderunt ergo Iudæi de illo, quia cæcus fuisset et vidisset, donec vocaverunt parentes eius, qui viderat:
Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.
19 et interrogaverunt eos, dicentes: Hic est filius vester, quem vos dicitis quia cæcus natus est? Quomodo ergo nunc videt?
І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?
20 Responderunt eis parentes eius, et dixerunt: Scimus quia hic est filius noster, et quia cæcus natus est:
Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;
21 quomodo autem nunc videat, nescimus: aut quis eius aperuit oculos, nos nescimus: ipsum interrogate: ætatem habet, ipse de se loquatur.
як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.
22 Hæc dixerunt parentes eius, quoniam timebant Iudæos: iam enim conspiraverunt Iudæi, ut si quis eum confiteretur esse Christum, extra synagogam fieret.
Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.
23 Propterea parentes eius dixerunt: Quia ætatem habet, ipsum interrogate.
Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.
24 Vocaverunt ergo rursum hominem, qui fuerat cæcus, et dixerunt ei: Da gloriam Deo. Nos scimus quia hic homo peccator est.
Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний.
25 Dixit ergo eis ille: Si peccator est, nescio: unum scio, quia cæcus cum essem, modo video.
Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.
26 Dixerunt ergo illi: Quid fecit tibi? Quomodo aperuit tibi oculos?
Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої?
27 Respondit eis: Dixi vobis iam, et audistis: quod iterum vultis audire? Numquid et vos vultis discipuli eius fieri?
Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути?
28 Maledixerunt ergo ei, et dixerunt: Tu discipulus illius sis: nos autem Moysi discipuli sumus.
Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.
29 Nos scimus quia Moysi locutus est Deus: hunc autem nescimus unde sit.
Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він.
30 Respondit ille homo, et dixit eis: In hoc enim mirabile est quia vos nescitis unde sit, et aperuit meos oculos:
Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.
31 scimus autem quia peccatores Deus non audit: sed si quis Dei cultor est, et voluntatem eius facit, hunc exaudit.
Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухав; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухав.
Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому. (aiōn g165)
33 Nisi esset hic a Deo, non poterat facere quidquam.
Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нічого.
34 Responderunt, et dixerunt ei: In peccatis natus es totus, et tu doces nos? Et eiecerunt eum foras.
Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть.
35 Audivit Iesus quia eiecerunt eum foras: et cum invenisset eum, dixit ei: Tu credis in Filium Dei?
Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого?
36 Respondit ille, et dixit: Quis est, Domine, ut credam in eum?
Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него?
37 Et dixit ei Iesus: Et vidisti eum, et qui loquitur tecum, ipse est.
Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він.
38 At ille ait: Credo Domine. Et procidens adoravit eum.
Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому.
39 Et dixit Iesus: In iudicium ego in hunc mundum veni: ut qui non vident videant, et qui vident cæci fiant.
І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.
40 Et audierunt quidam ex Pharisæis, qui cum ipso erant, et dixerunt ei: Numquid et nos cæci sumus?
І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі?
41 Dixit eis Iesus: Si cæci essetis, non haberetis peccatum. Nunc vero dicitis: Quia videmus. Peccatum vestrum manet.
Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.
