Hebræos 7
1 Hic enim Melchisedech, rex Salem, sacerdos Dei summi, qui obviavit Abrahæ regresso a cæde regum, et benedixit ei:
Бо цей Мелхиседе́к, цар Сали́му, священик Бога Всеви́шнього, що був стрів Авраама, як той вертався по пора́зці царів, і його поблагослови́в.
2 cui et decimas omnium divisit Abraham: primum quidem qui interpretatur rex iustitiæ: deinde autem et rex Salem, quod est, rex pacis,
Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“.
3 sine patre, sine matre, sine genealogia, neque initium dierum, neque finem vitæ habens, assimilatus autem Filio Dei, manet sacerdos in perpetuum.
Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди.
4 Intuemini autem quantus sit hic, cui et decimas dedit de præcipuis Abraham patriarcha.
Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
5 Et quidem de filiis Levi sacerdotium accipientes, mandatum habent decimas sumere a populo secundum legem, id est, a fratribus suis: quamquam et ipsi exierint de lumbis Abrahæ.
Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон.
6 Cuius autem generatio non annumeratur in eis, decimas sumpsit ab Abraham, et hunc, qui habebat repromissiones, benedixit.
Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав.
7 Sine ulla autem contradictione, quod minus est, a meliore benedicitur.
І без усякої супере́чки більший меншого благословляє.
8 Et hic quidem, decimas morientes homines accipiunt: ibi autem contestatur, quia vivit.
І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе.
9 Et (ut ita dictum sit) per Abraham, et Levi, qui decimas accepit, decimatus est:
І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини.
10 adhuc enim in lumbis patris erat, quando obviavit ei Melchisedech.
Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к.
11 Si ergo consummatio per sacerdotium Leviticum erat (populus enim sub ipso legem accepit) quid adhuc necessarium fuit secundum ordinem Melchisedech, alium surgere sacerdotem, et non secundum ordinem Aaron dici?
Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим?
12 Translato enim sacerdotio, necesse erat ut et legis translatio fiat.
Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну.
13 In quo enim hæc dicuntur, de alia tribu est, de qua nullus altari præsto fuit.
Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника.
14 Manifestum est enim quod ex Iuda ortus sit Dominus noster: in qua tribu nihil de sacerdotibus Moyses locutus est.
Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав.
15 Et amplius adhuc manifestum est: si secundum similitudinem Melchisedech exurgat alius sacerdos,
І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик,
16 qui non secundum legem mandati carnalis factus est, sed secundum virtutem vitæ insolubilis.
що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя.
Бо свідчить: „Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“. (aiōn g165)
18 Reprobatio quidem fit præcedentis mandati, propter infirmitatem eius, et inutilitatem:
Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність.
19 nihil enim ad perfectum adduxit lex: introductio vero melioris spei, per quam proximamus ad Deum.
Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
20 Et quantum est non sine iureiurando (alii quidem sine iureiurando sacerdotes facti sunt,
І поскільки воно не без клятви, —
21 hic autem cum iureiurando per eum, qui dixit ad illum: Iuravit Dominus, et non pœnitebit eum: tu es sacerdos in æternum): (aiōn g165)
вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, — (aiōn g165)
22 in tantum melioris testamenti sponsor factus est Iesus.
то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
23 Et alii quidem plures facti sunt sacerdotes, idcirco quod morte prohiberentur permanere:
І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
але Цей, що навіки лишається, безперестанне Свяще́нство Він має. (aiōn g165)
25 Unde et salvare in perpetuum potest accedentes per semetipsum ad Deum: semper vivens ad interpellandum pro nobis.
Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись.
26 Talis enim decebat ut nobis esset Pontifex, sanctus, innocens, impollutus, segregatus a peccatoribus, et excelsior cælis factus:
Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,
27 qui non habet necessitatem quotidie, quemadmodum sacerdotes, prius pro suis delictis hostias offerre, deinde pro populi: hoc enim fecit semel, seipsum offerendo.
що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе.
