Hebræos 3
1 Unde fratres sancti, vocationis cælestis participes, considerate Apostolum, et Pontificem confessionis nostræ Iesum:
Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,
2 qui fidelis est ei, qui fecit illum sicut et Moyses in omni domo eius.
що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,
3 Amplioris enim gloriæ iste præ Moyse dignus est habitus, quanto ampliorem honorem habet domus, qui fabricavit illam.
бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.
4 Omnis namque domus fabricatur ab aliquo: qui autem omnia creavit, Deus est.
Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.
5 Et Moyses quidem fidelis erat in tota domo eius tamquam famulus, in testimonium eorum, quæ dicenda erant:
І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.
6 Christus vero tamquam filius in domo sua: quæ domus sumus nos, si fiduciam, et gloriam spei usque ad finem, firmam retineamus.
Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.
7 Quapropter sicut dicit Spiritus Sanctus: Hodie si vocem eius audieritis,
Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,
8 nolite obdurare corda vestra, sicut in exacerbatione secundum diem tentationis in deserto,
не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,
9 ubi tentaverunt me patres vestri: probaverunt, et viderunt opera mea quadraginta annis:
де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.
10 Propter quod infensus fui generationi huic, et dixi: Semper errant corde. Ipsi autem non cognoverunt vias meas,
Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,
11 sicut iuravi in ira mea: Si introibunt in requiem meam.
тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!
12 Videte fratres, ne forte sit in aliquo vestrum cor malum incredulitatis, discedendi a Deo vivo:
Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
13 sed adhortamini vosmetipsos per singulos dies, donec Hodie cognominatur, ut non obduretur quis ex vobis fallacia peccati.
Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.
14 Participes enim Christi effecti sumus: si tamen initium substantiæ eius usque ad finem firmum retineamus.
Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,
15 Dum dicitur: Hodie si vocem eius audieritis, nolite obdurare corda vestra, quemadmodum in illa exacerbatione.
аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!
16 Quidam enim audientes exacerbaverunt: sed non universi qui profecti sunt ex Ægypto per Moysen.
Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?
17 Quibus autem infensus est quadraginta annis? Nonne illis, qui peccaverunt, quorum cadavera prostrata sunt in deserto?
На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“
18 Quibus autem iuravit non introire in requiem ipsius, nisi illis, qui increduli fuerunt?
Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?
19 Et videmus, quia non potuerunt introire propter incredulitatem.
І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.
