Timotheum Ii 2
1 Tu ergo fili mi confortare in gratia, quæ est in Christo Iesu:
Отож, сину мій, зміцняйся в благода́ті, що в Христі Ісусі вона!
2 et quæ audisti a me per multos testes, hæc commenda fidelibus hominibus, qui idonei erant et alios docere.
А що чув ти від мене при багатьо́х свідках, те передай вірним лю́дям, що будуть спроможні й інших навчити.
3 Labora sicut bonus miles Christi Iesu.
А ти терпи лихо, як добрий воя́к Христа Ісуса!
4 Nemo militans Deo implicat se negotiis sæcularibus: ut ei placeat, cui se probavit.
Бо жоден воя́к не в'яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто ві́йсько збирає.
5 Nam et qui certat in agone, non coronatur nisi legitime certaverit.
А як хто йде на зма́ги, то вінка́ не одержує, якщо незако́нно змага́ється.
6 Laborantem agricolam oportet primum de fructibus percipere.
Трудящому хліборо́бові нале́житься першому покуштувати з плоду.
7 Intellige quæ dico: dabit enim tibi Dominus in omnibus intellectum.
Розумій, що́ я говорю́. А Госпо́дь нехай дасть тобі розум у всьому.
8 Memor esto Dominum IESUM CHRISTUM resurrexisse a mortuis ex semine David, secundum Evangelium meum,
Пам'ятай про Ісуса Христа з насіння Дави́дового, що воскрес із мертвих, за моєю Єва́нгелією,
9 in quo laboro usque ad vincula, quasi male operans: sed Verbum Dei non est alligatum.
за яку я терплю́ муки аж до ув'я́знення, як той злочи́нець. Але Сло́ва Божого не ув'язни́ти!
10 Ideo omnia sustineo propter electos, ut et ipsi salutem consequantur, quæ est in Christo Iesu, cum gloria cælesti. (aiōnios g166)
Через це перено́шу я все ради ви́браних, щоб і вони доступили спасі́ння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною. (aiōnios g166)
11 Fidelis sermo: Nam si commortui sumus, et convivemus:
Вірне слово: коли ра́зом із Ним ми померли, то й жи́тимемо ра́зом із Ним!
12 si sustinebimus, et conregnabimus: si negaverimus, et ille negabit nos:
А коли терпимо́, то будемо ра́зом тако́ж царюва́ти. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!
13 si non credimus, ille fidelis permanet, negare seipsum non potest.
А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Само́го Себе!
14 Hæc commone: testificans coram Domino. Noli contendere verbis: ad nihil enim utile est, nisi ad subversionem audientium.
Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не спереча́лись словами, бо ніна́що воно, хіба слухача́м на руїну.
15 Solicite cura teipsum probabilem exhibere Deo, operarium inconfusibilem, recte tractantem Verbum Veritatis:
Силку́йся поставити себе перед Богом гідним, працівнико́м бездоганним, що вірно навчає науки правди.
16 Profana autem, et vaniloquia devita: multum enim proficiunt ad impietatem:
Стережися ж базі́кань марни́х, бо вони ще більше провадять до безбожности,
17 et sermo eorum ut cancer serpit: ex quibus est Hymenæus, et Philetus,
а їхнє слово, як рак, буде ши́ритися. Від таких Гімене́й і Філі́т,
18 qui a veritate exciderunt, dicentes resurrectionem esse iam factam, et subverterunt quorumdam fidem.
що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресі́ння було вже, і віру деяких руйнують.
19 Sed firmum fundamentum Dei stat, habens signaculum hoc: Cognovit Dominus qui sunt eius, et discedat ab iniquitate omnis, qui nominat nomen Domini.
Та однако стоїть міцна́ Божа основа та має печатку оцю: „Господь знає тих, хто Його“, та: „Нехай від неправди відсту́питься всякий, хто Господнє Ім'я́ називає!“
20 In magna autem domo non solum sunt vasa aurea, et argentea, sed et lignea, et fictilia: et quædam quidem in honorem, quædam autem in contumeliam.
А в великому домі знахо́диться по́суд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та гли́няний, і одні посу́дини на честь, а другі на не́честь.
21 Si quis ergo emundaverit se ab istis, erit vas in honorem sanctificatum, et utile Domino ad omne opus bonum paratum.
Отож, хто від цього очистить себе, буде по́суд на честь, освя́чений, потрібний Володареві, приготова́ний на всяке добре ді́ло.
22 Iuvenilia autem desideria fuge, sectare vero iustitiam, fidem, spem, charitatem, et pacem cum iis, qui invocant Dominum de corde puro.
Стережися молодечих пожадли́востей, трима́йся праведности, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.
23 Stultas autem, et sine disciplina quæstiones devita: sciens quia generant lites.
А від нерозумних та від невче́них змага́нь ухиляйся, знавши, що вони родять сварки́.
24 Servum autem Domini non oportet litigare: sed mansuetum esse ad omnes, docibilem, patientem,
А раб Господній не повинен свари́тись, але бути привітним до всіх, навча́льним, до ли́ха терпля́чим,
25 cum modestia corripientem eos, qui resistunt veritati: nequando Deus det illis pœnitentiam ad cognoscendam veritatem,
що навчав би противників із ла́гідністю, чи Бог їм не дасть покая́ння, щоб правду пізнати,
26 et resipiscant a diaboli laqueis, a quo captivi tenentur ad ipsius voluntatem.
щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для ро́блення волі своєї.
