Thessalonicenses Ii 3
1 De cetero fratres orate pro nobis ut sermo Dei currat, et clarificetur, sicut et apud vos:
Наостанку, моліться, бра́ття, за нас, щоб ши́рилось Слово Господнє та сла́вилось, як і в вас,
2 et ut liberemur ab importunis, et malis hominibus: non enim omnium est fides.
і щоб ми ви́зволилися від злих та лукавих людей, бо віра — не в усіх.
3 Fidelis autem Deus est, qui confirmabit vos, et custodiet a malo.
І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого.
4 Confidimus autem de vobis, in Domino, quoniam quæ præcepimus, et facitis, et facietis.
А про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити бу́дете те, що наказуємо вам.
5 Dominus autem dirigat corda vestra in charitate Dei, et patientia Christi.
Госпо́дь же нехай серця ваші спряму́є на Божу любов та терпеливість Христову!
6 Denunciamus autem vobis fratres in nomine Domini nostri Iesu Christi, ut subtrahatis vos ab omni fratre ambulante inordinate, et non secundum traditionem, quam acceperunt a nobis.
А ми вам наказуємо, браття, Ім'я́м Господа Ісуса Христа, щоб ви цура́лися кожного брата, що живе по-леда́чому, а не за переда́нням, яке прийняли́ ви від нас.
7 Ipsi enim scitis quemadmodum oporteat imitari nos: quoniam non inquieti fuimus inter vos:
Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не си́дні справля́ли,
8 neque gratis panem manducavimus ab aliquo, sed in labore, et in fatigatione, nocte et die operantes, ne quem vestrum gravaremus.
і хліба не їли ні в ко́го даремно, але в перевто́мі й напру́женні день і ніч працювали, щоб не бути ніко́му із вас тягаре́м,
9 Non quasi non habuerimus potestatem, sed ut nosmetipsos formam daremus vobis ad imitandum nos.
не тому́, щоб ми вла́ди не мали, але щоб себе за взірця́ дати вам, щоб нас ви наслідували.
10 Nam et cum essemus apud vos, hoc denunciabamus vobis: quoniam si quis non vult operari, nec manducet.
Бо коли ми в вас перебува́ли, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, — нехай той не їсть!
11 Audivimus enim inter vos quosdam ambulare inquiete, nihil operantes, sed curiose agentes.
Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-леда́чому, — нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять.
12 Iis autem, qui eiusmodi sunt, denunciemus, et obsecramus in Domino Iesu Christo, ut cum silentio operantes, suum panem manducent.
Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мо́вчки вони працювали та власний хліб їли.
13 Vos autem fratres nolite deficere benefacientes.
А ви, бра́ття, не вто́млюйтеся, коли чините добре.
14 Quod si quis non obedit verbo nostro per epistolam, hunc notate, et ne commisceamini cum illo ut confundatur:
Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, заува́жте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.
15 et nolite quasi inimicum existimare, sed corripite ut fratrem.
Та не майте його за неприятеля, а навчайте, як брата.
16 Ipse autem Dominus pacis det vobis pacem sempiternam in omni loco. Dominus sit cum omnibus vobis.
А Сам Госпо́дь миру нехай за́вжди дасть вам мир усяким способом. Госпо́дь з вами всіма́!
17 Salutatio, mea manu Pauli: quod est signum in omni epistola. Ita scribo.
Привіт вам моєю рукою Павловою, — це править за знака в усякім листі. Так пишу́ я.
18 Gratia Domini nostri Iesu Christi cum omnibus vobis. Amen.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами всіма́! Амі́нь.
