Titum 3
1 Admone illos principibus, et potestatibus subditos esse, dicto obedire, ad omne opus bonum paratos esse:
Нагадай їм, щоб вони були покірними начальствам та владі й були слухняними, готовими до всякої доброї справи,
2 neminem blasphemare, non litigiosos esse, sed modestos, omnem ostendentes mansuetudinem ad omnes homines.
ні на кого не злословили, були не сварливими, а люб’язними, завжди виявляли лагідність до всіх людей.
3 Eramus enim aliquando et nos insipientes, increduli, errantes, servientes desideriis, et voluptatibus variis, in malitia et invidia agentes, odibiles, odientes invicem.
Адже колись і ми були нерозумними, непокірними, обманутими, поневоленими пожадливостями та різними насолодами, живучи в злобі та заздрості, були огидними та ненавиділи одне одного.
4 Cum autem benignitas et humanitas apparuit Salvatoris nostri Dei,
Але коли явилася доброта й любов Бога, нашого Спасителя, до людей,
5 non ex operibus justitiæ, quæ fecimus nos, sed secundum suam misericordiam salvos nos fecit per lavacrum regenerationis et renovationis Spiritus Sancti,
Він спас нас, але не завдяки вчинкам, які ми зробили в праведності, а згідно з Його милосердям, через омивання відродження та через відновлення Святого Духа,
6 quem effudit in nos abunde per Jesum Christum Salvatorem nostrum:
Якого щедро вилив на нас через Ісуса Христа, нашого Спасителя,
щоби, будучи виправданими Його благодаттю, ми могли стати спадкоємцями, маючи надію вічного життя. (aiōnios g166)
8 Fidelis sermo est: et de his volo te confirmare: ut curent bonis operibus præesse qui credunt Deo. Hæc sunt bona, et utilia hominibus.
Правдиве це твердження, і я хочу, щоб ти наполягав на цьому, аби ті, що повірили в Бога, посвятили себе добрим вчинкам. Це добре й корисно для людей.
9 Stultas autem quæstiones, et genealogias, et contentiones, et pugnas legis devita: sunt enim inutiles, et vanæ.
Уникай безглуздих суперечок, родоводів, сварок і диспутів про Закон, адже вони некорисні та марні.
10 Hæreticum hominem post unam et secundam correptionem devita:
Після першого й другого попередження уникай людину, яка викликає розділення,
11 sciens quia subversus est, qui ejusmodi est, et delinquit, cum sit proprio judicio condemnatus.
бо ти знаєш, що вона зіпсована та грішить, засуджуючи саму себе.
12 Cum misero ad te Artemam, aut Tychicum, festina ad me venire Nicopolim: ibi enim statui hiemare.
Коли я пошлю до тебе Артема чи Тихика, поспіши прийти до мене в Нікополь, бо там я вирішив перезимувати.
13 Zenam legisperitum et Apollo sollicite præmitte, ut nihil illis desit.
Потурбуйся про законника Зенаса та Аполлоса в їхній дорозі, щоб їм нічого не бракувало.
14 Discant autem et nostri bonis operibus præesse ad usus necessarios: ut non sint infructuosi.
Нехай і наші вчаться присвячувати себе добрим вчинкам, [відповідаючи] негайним потребам, щоб не були безплідними.
15 Salutant te qui mecum sunt omnes: saluta eos qui nos amant in fide. Gratia Dei cum omnibus vobis. Amen.
Усі, хто разом зі мною, вітають тебе. Привітай тих, що люблять нас у вірі. Нехай благодать буде з усіма вами.
