< Apocalypsis 17 >
1 Et venit unus de septem angelis, qui habebant septem phialas, et locutus est mecum, dicens: Veni, ostendam tibi damnationem meretricis magnæ, quæ sedet super aquas multas,
Один із семи ангелів, що мали сім чаш, прийшов і сказав мені: «Прийди, я покажу тобі покарання великої розпусниці, яка сидить над багатьма водами.
2 cum qua fornicati sunt reges terræ, et inebriati sunt qui inhabitant terram de vino prostitutionis ejus.
З нею земні царі чинили статеву розпусту, а жителі землі впивалися вином її розпусти».
3 Et abstulit me in spiritu in desertum. Et vidi mulierem sedentem super bestiam coccineam, plenam nominibus blasphemiæ, habentem capita septem, et cornua decem.
Тоді [ангел] переніс мене в Дусі у пустелю. [Там] я побачив жінку, що сиділа на багряному звірі, який увесь був покритий богохульними іменами; він мав сім голів і десять рогів.
4 Et mulier erat circumdata purpura, et coccino, et inaurata auro, et lapide pretioso, et margaritis, habens poculum aureum in manu sua, plenum abominatione, et immunditia fornicationis ejus.
Жінка була одягнена в порфіру та багряницю й була прикрашена золотом, дорогоцінними каменями та перлами. У своїй руці вона тримала золоту чашу, наповнену мерзотами та нечистотою її розпусти.
5 Et in fronte ejus nomen scriptum: Mysterium: Babylon magna, mater fornicationum, et abominationum terræ.
На чолі було написане ім’я, таємниця: великий вавилон – мати розпусниць і мерзот землі.
6 Et vidi mulierem ebriam de sanguine sanctorum, et de sanguine martyrum Jesu. Et miratus sum cum vidissem illam admiratione magna.
І я побачив, що жінка була п’яна від крові святих та від крові свідків Ісуса. Побачивши її, я був дуже здивований.
7 Et dixit mihi angelus: Quare miraris? ego dicam tibi sacramentum mulieris, et bestiæ, quæ portat eam, quæ habet capita septem, et cornua decem.
Тоді ангел сказав мені: «Чому ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки та звіра, який її носить і має сім голів і десять рогів.
8 Bestia, quam vidisti, fuit, et non est, et ascensura est de abysso, et in interitum ibit: et mirabuntur inhabitantes terram (quorum non sunt scripta nomina in libro vitæ a constitutione mundi) videntes bestiam, quæ erat, et non est. (Abyssos )
Звір, якого ти бачив, був, а [зараз] його немає. Він вийде з безодні й піде на загибель. Мешканці землі, імена яких не були записані в книзі життя від створення світу, будуть здивовані, коли побачать звіра, бо колись він був, а [зараз] його немає, але він прийде». (Abyssos )
9 Et hic est sensus, qui habet sapientiam. Septem capita, septem montes sunt, super quos mulier sedet, et reges septem sunt.
«У цьому розум і мудрість. Сім голів – це сім пагорбів, на яких сидить жінка. Це також і сім царів.
10 Quinque ceciderunt, unus est, et alius nondum venit: et cum venerit, oportet illum breve tempus manere.
П’ятеро впали, один є, інший ще не прийшов; але коли він прийде, то він залишиться ненадовго.
11 Et bestia, quæ erat, et non est: et ipsa octava est: et de septem est, et in interitum vadit.
Звір, який був, а зараз його немає, – восьмий. Він належить до семи й іде до загибелі.
12 Et decem cornua, quæ vidisti, decem reges sunt: qui regnum nondum acceperunt, sed potestatem tamquam reges una hora accipient post bestiam.
Десять рогів, які ти бачив, – це десять царів, які ще не отримали царства. Але вони отримають царську владу на одну годину разом зі звіром.
13 Hi unum consilium habent, et virtutem, et potestatem suam bestiæ tradent.
Вони мають одну мету і віддають свою силу й владу звіру.
14 Hi cum Agno pugnabunt, et Agnus vincet illos: quoniam Dominus dominorum est, et Rex regum, et qui cum illo sunt, vocati, electi, et fideles.
Вони будуть вести війну проти Агнця, але Агнець переможе їх, бо Він є Цар царів і Володар володарів. І разом із Ним будуть Його покликані, обрані та вірні».
15 Et dixit mihi: Aquæ, quas vidisti ubi meretrix sedet, populi sunt, et gentes, et linguæ.
Тоді [ангел] сказав мені: «Води, які ти бачив там, де сидить розпусниця, – це люди, народи, нації та мови.
16 Et decem cornua, quæ vidisti in bestia: hi odient fornicariam, et desolatam facient illam, et nudam, et carnes ejus manducabunt, et ipsam igni concremabunt.
Звір та десять рогів, які ти бачив, зненавидять розпусницю. Вони спустошать її, залишать голою, з’їдять її тіло та спалять у вогні.
17 Deus enim dedit in corda eorum ut faciant quod placitum est illi: ut dent regnum suum bestiæ donec consummentur verba Dei.
Тому що Бог вклав у їхні серця виконати Його мету, передати звірові їхнє царство, доки не здійсняться слова Божі.
18 Et mulier, quam vidisti, est civitas magna, quæ habet regnum super reges terræ.
Жінка, яку ти бачив, – це велике місто, яке панує над земними царями».