Psalmorum 95

1 Laus cantici ipsi David. [Venite, exsultemus Domino; jubilemus Deo salutari nostro;

Прийдіть, заспіваємо радісно Господу, вигукнемо піднесено скелі спасіння нашого.

2 præoccupemus faciem ejus in confessione, et in psalmis jubilemus ei:

Прийдемо перед обличчя Його з подякою, піснями прославимо Його.

3 quoniam Deus magnus Dominus, et rex magnus super omnes deos.

Адже Господь – Бог великий і Цар могутніший від усіх богів.

4 Quia in manu ejus sunt omnes fines terræ, et altitudines montium ipsius sunt;

У руці Його глибини землі, і вершини гір належать Йому;

5 quoniam ipsius est mare, et ipse fecit illud, et siccam manus ejus formaverunt.

море – Його, Він створив його, і суходіл Його руки утворили.

6 Venite, adoremus, et procidamus, et ploremus ante Dominum qui fecit nos:

Прийдіть, поклонімося, впадемо долілиць, схилимо коліна перед Господом, Творцем нашим,

7 quia ipse est Dominus Deus noster, et nos populus pascuæ ejus, et oves manus ejus.

бо Він – наш Бог, а ми – народ Його пасовища, вівці, про яких Він піклується. Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,

8 Hodie si vocem ejus audieritis, nolite obdurare corda vestra

не зачерствійте серцями вашими, як у Мериві, як було того дня у Массі в пустелі,

9 sicut in irritatione, secundum diem tentationis in deserto, ubi tentaverunt me patres vestri: probaverunt me, et viderunt opera mea.

де спокушали Мене предки ваші, випробовували Мене, хоча й бачили Моє діяння.

10 Quadraginta annis offensus fui generationi illi, et dixi: Semper hi errant corde.

Сорок років дратував Мене цей рід, тоді сказав Я: «Вони народ, що блукає серцем, не знають шляхів Моїх.

11 Et isti non cognoverunt vias meas: ut juravi in ira mea: Si introibunt in requiem meam.]

Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!»