< Psalmorum 70 >
1 In finem. Psalmus David in rememorationem, quod salvum fecerit eum Dominus. [Deus, in adjutorium meum intende; Domine, ad adjuvandum me festina.
Керівнику хору. Псалом Давидів. На спомин. Боже, визволи мене! Господи, поспіши мені на допомогу!
2 Confundantur, et revereantur, qui quærunt animam meam.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються ті, хто шукає душі моєї. Нехай відсахнуться назад і спіткнуться ті, хто бажає мені зла.
3 Avertantur retrorsum, et erubescant, qui volunt mihi mala; avertantur statim erubescentes qui dicunt mihi: Euge, euge!
Нехай назад обернуться через свій сором ті, що говорять мені: «Ага! Ага!»
4 Exsultent et lætentur in te omnes qui quærunt te; et dicant semper: Magnificetur Dominus, qui diligunt salutare tuum.
Нехай же веселяться й радіють Тобою всі, хто шукає Тебе. Нехай ті, хто любить спасіння Твоє, говорять безупинно: «Звеличився Бог!»
5 Ego vero egenus et pauper sum; Deus, adjuva me. Adjutor meus et liberator meus es tu; Domine, ne moreris.]
Я ж принижений та бідний. Боже, поспіши до мене! Допомога моя і Визволитель мій – Ти; Господи, не зволікай!