Psalmorum 34
1 Davidi, cum immutavit vultum suum coram Achimelech, et dimisit eum, et abiit. [Benedicam Dominum in omni tempore; semper laus ejus in ore meo.
[Псалом] Давидів, коли він вдавав із себе божевільного перед Авімелехом, був вигнаний від нього й пішов. Благословлятиму Господа повсякчасно, хвала Йому завжди в моїх устах.
2 In Domino laudabitur anima mea: audiant mansueti, et lætentur.
Душа моя хвалитиметься Господом; нехай почують смиренні й зрадіють.
3 Magnificate Dominum mecum, et exaltemus nomen ejus in idipsum.
Величайте Господа зі мною; звеличуймо разом ім’я Його!
4 Exquisivi Dominum, et exaudivit me; et ex omnibus tribulationibus meis eripuit me.
Я шукав Господа, і Він відповів мені й від усіх жахів моїх визволив мене.
5 Accedite ad eum, et illuminamini; et facies vestræ non confundentur.
Хто погляд свій звертав на Нього, ті засяяли [від радості], обличчя їхні не вкриються ганьбою.
6 Iste pauper clamavit, et Dominus exaudivit eum, et de omnibus tribulationibus ejus salvavit eum.
Цей пригноблений кликав, і Господь почув і від усіх скорбот врятував його.
7 Immittet angelus Domini in circuitu timentium eum, et eripiet eos.
Ангел Господній стає табором довкола тих, хто боїться Його, і визволяє їх.
8 Gustate et videte quoniam suavis est Dominus; beatus vir qui sperat in eo.
Скоштуйте й побачте, що добрий Господь! Блаженний той, хто надію на Нього покладає!
9 Timete Dominum, omnes sancti ejus, quoniam non est inopia timentibus eum.
Бійтеся Господа, святі Його, адже немає нестатку ні в чому у тих, хто боїться Його.
10 Divites eguerunt, et esurierunt; inquirentes autem Dominum non minuentur omni bono.
Молоді леви терплять нестачу й голодують, а ті, хто Господа шукає, у жодному добрі нестатку не відчувають.
11 Venite, filii; audite me: timorem Domini docebo vos.
Приходьте, нащадки, послухайте мене, я навчу вас боятися Господа.
12 Quis est homo qui vult vitam; diligit dies videre bonos?
Той, хто бажає насолоджуватися життям, хто хотів би бачити добро в [усі] дні,
13 Prohibe linguam tuam a malo, et labia tua ne loquantur dolum.
стримуй язик свій від зла й вуста свої від того, щоб говорити підступне.
14 Diverte a malo, et fac bonum; inquire pacem, et persequere eam.
Ухиляйся від зла й чини добро, шукай миру й прагни його.
15 Oculi Domini super justos, et aures ejus in preces eorum.
Очі Господа – на праведних, і вуха Його до зойку їхнього [прихилені].
16 Vultus autem Domini super facientes mala, ut perdat de terra memoriam eorum.
Обличчя Господа – проти тих, хто чинить зло, щоб викорінити з землі пам’ять про них.
17 Clamaverunt justi, et Dominus exaudivit eos; et ex omnibus tribulationibus eorum liberavit eos.
Кличуть [праведні], і Господь чує й від усіх скорбот їх визволяє.
18 Juxta est Dominus iis qui tribulato sunt corde, et humiles spiritu salvabit.
Близький Господь до [людей] зі зламаним серцем, і тих, у кого дух розбитий, Він рятує.
19 Multæ tribulationes justorum; et de omnibus his liberabit eos Dominus.
Багато лих у праведного, та від усіх них врятує його Господь.
20 Custodit Dominus omnia ossa eorum: unum ex his non conteretur.
Береже Він усі кістки його, жодна з них не буде зламана.
21 Mors peccatorum pessima; et qui oderunt justum delinquent.
Зло приведе до смерті нечестивого, і ті, хто ненавидить праведника, будуть засуджені.
22 Redimet Dominus animas servorum suorum, et non delinquent omnes qui sperant in eo.]
Визволяє Господь душі слуг Своїх, і не буде засуджений жоден із тих, хто надію на Нього покладає.
