Psalmorum 33
1 Psalmus David. [Exsultate, justi, in Domino; rectos decet collaudatio.
Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
2 Confitemini Domino in cithara; in psalterio decem chordarum psallite illi.
Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
3 Cantate ei canticum novum; bene psallite ei in vociferatione.
заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
4 Quia rectum est verbum Domini, et omnia opera ejus in fide.
бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5 Diligit misericordiam et judicium; misericordia Domini plena est terra.
Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
6 Verbo Domini cæli firmati sunt, et spiritu oris ejus omnis virtus eorum.
Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
7 Congregans sicut in utre aquas maris; ponens in thesauris abyssos.
Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
8 Timeat Dominum omnis terra; ab eo autem commoveantur omnes inhabitantes orbem.
Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
9 Quoniam ipse dixit, et facta sunt; ipse mandavit et creata sunt.
бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
10 Dominus dissipat consilia gentium; reprobat autem cogitationes populorum, et reprobat consilia principum.
Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
11 Consilium autem Domini in æternum manet; cogitationes cordis ejus in generatione et generationem.
а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
12 Beata gens cujus est Dominus Deus ejus; populus quem elegit in hæreditatem sibi.
Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
13 De cælo respexit Dominus; vidit omnes filios hominum.
Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
14 De præparato habitaculo suo respexit super omnes qui habitant terram:
приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15 qui finxit sigillatim corda eorum; qui intelligit omnia opera eorum.
Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
16 Non salvatur rex per multam virtutem, et gigas non salvabitur in multitudine virtutis suæ.
Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
17 Fallax equus ad salutem; in abundantia autem virtutis suæ non salvabitur.
для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
18 Ecce oculi Domini super metuentes eum, et in eis qui sperant super misericordia ejus:
ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
19 ut eruat a morte animas eorum, et alat eos in fame.
щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20 Anima nostra sustinet Dominum, quoniam adjutor et protector noster est.
Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
21 Quia in eo lætabitur cor nostrum, et in nomine sancto ejus speravimus.
бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
22 Fiat misericordia tua, Domine, super nos, quemadmodum speravimus in te.]
Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
