Psalmorum 141

1 Psalmus David. [Domine, clamavi ad te: exaudi me; intende voci meæ, cum clamavero ad te.

Псалом Давидів.

2 Dirigatur oratio mea sicut incensum in conspectu tuo; elevatio manuum mearum sacrificium vespertinum.

Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!

3 Pone, Domine, custodiam ori meo, et ostium circumstantiæ labiis meis.

Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!

4 Non declines cor meum in verba malitiæ, ad excusandas excusationes in peccatis; cum hominibus operantibus iniquitatem, et non communicabo cum electis eorum.

Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!

5 Corripiet me justus in misericordia, et increpabit me: oleum autem peccatoris non impinguet caput meum. Quoniam adhuc et oratio mea in beneplacitis eorum:

Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

6 absorpti sunt juncti petræ judices eorum. Audient verba mea, quoniam potuerunt.

Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.

7 Sicut crassitudo terræ erupta est super terram, dissipata sunt ossa nostra secus infernum. (Sheol h7585)

Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. (Sheol h7585)

8 Quia ad te, Domine, Domine, oculi mei; in te speravi, non auferas animam meam.

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя!

9 Custodi me a laqueo quem statuerunt mihi, et a scandalis operantium iniquitatem.

Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників!

10 Cadent in retiaculo ejus peccatores: singulariter sum ego, donec transeam.]

Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́!