< Psalmorum 130 >
1 Canticum graduum. [De profundis clamavi ad te, Domine;
Пісня сходження. Із глибин кличу я до Тебе, Господи.
2 Domine, exaudi vocem meam. Fiant aures tuæ intendentes in vocem deprecationis meæ.
Володарю, почуй же мій голос, нехай схиляться вуха Твої до голосу благання мого!
3 Si iniquitates observaveris, Domine, Domine, quis sustinebit?
Якщо беззаконня Ти, Господи, пильнуватимеш, хто ж встояти зможе, Владико?
4 Quia apud te propitiatio est; et propter legem tuam sustinui te, Domine. Sustinuit anima mea in verbo ejus:
Але в Тебе прощення, щоб мали страх [перед Тобою].
5 speravit anima mea in Domino.
Я покладаю надію на Господа, надію має душа моя, і на слово Його сподіваюся.
6 A custodia matutina usque ad noctem, speret Israël in Domino.
Душа моя на Владику чекає більше, ніж сторожа ранку, так, більше, ніж сторожа ранку!
7 Quia apud Dominum misericordia, et copiosa apud eum redemptio.
Нехай Ізраїль сподівається на Господа, адже в Господа милість і велике визволення – у Нього.
8 Et ipse redimet Israël ex omnibus iniquitatibus ejus.]
І Він визволить Ізраїля від усіх його беззаконь.