Proverbiorum 28
1 [Fugit impius nemine persequente; justus autem, quasi leo confidens, absque terrore erit.
Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
2 Propter peccata terræ multi principes ejus; et propter hominis sapientiam, et horum scientiam quæ dicuntur, vita ducis longior erit.
Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
3 Vir pauper calumnians pauperes similis est imbri vehementi in quo paratur fames.]
Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
4 [Qui derelinquunt legem laudant impium; qui custodiunt, succenduntur contra eum.
Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
5 Viri mali non cogitant judicium; qui autem inquirunt Dominum animadvertunt omnia.
Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
6 Melior est pauper ambulans in simplicitate sua quam dives in pravis itineribus.
Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
7 Qui custodit legem filius sapiens est; qui autem comessatores pascit confundit patrem suum.
Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
8 Qui coacervat divitias usuris et fœnore, liberali in pauperes congregat eas.
Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
9 Qui declinat aures suas ne audiat legem, oratio ejus erit execrabilis.
Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
10 Qui decipit justos in via mala, in interitu suo corruet, et simplices possidebunt bona ejus.
Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
11 Sapiens sibi videtur vir dives; pauper autem prudens scrutabitur eum.
Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
12 In exsultatione justorum multa gloria est; regnantibus impiis, ruinæ hominum.
Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
13 Qui abscondit scelera sua non dirigetur; qui autem confessus fuerit et reliquerit ea, misericordiam consequetur.
Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
14 Beatus homo qui semper est pavidus; qui vero mentis est duræ corruet in malum.
Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
15 Leo rugiens et ursus esuriens, princeps impius super populum pauperem.
Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
16 Dux indigens prudentia multos opprimet per calumniam; qui autem odit avaritiam, longi fient dies ejus.
Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
17 Hominem qui calumniatur animæ sanguinem, si usque ad lacum fugerit, nemo sustinet.
Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
18 Qui ambulat simpliciter salvus erit; qui perversis graditur viis concidet semel.
Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
19 Qui operatur terram suam satiabitur panibus; qui autem sectatur otium replebitur egestate.]
Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
20 [Vir fidelis multum laudabitur; qui autem festinat ditari non erit innocens.
Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
21 Qui cognoscit in judicio faciem non bene facit; iste et pro buccella panis deserit veritatem.
Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
22 Vir qui festinat ditari, et aliis invidet, ignorat quod egestas superveniet ei.
Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
23 Qui corripit hominem gratiam postea inveniet apud eum, magis quam ille qui per linguæ blandimenta decipit.
Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
24 Qui subtrahit aliquid a patre suo et a matre, et dicit hoc non esse peccatum, particeps homicidæ est.
Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
25 Qui se jactat et dilatat, jurgia concitat; qui vero sperat in Domino sanabitur.
Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
26 Qui confidit in corde suo stultus est; qui autem graditur sapienter, ipse salvabitur.
Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
27 Qui dat pauperi non indigebit; qui despicit deprecantem sustinebit penuriam.
Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
28 Cum surrexerint impii, abscondentur homines; cum illi perierint, multiplicabuntur justi.]
Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.
