Proverbiorum 21
1 [Sicut divisiones aquarum, ita cor regis in manu Domini: quocumque voluerit, inclinabit illud.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Omnis via viri recta sibi videtur: appendit autem corda Dominus.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 Facere misericordiam et judicium magis placet Domino quam victimæ.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 Exaltatio oculorum est dilatatio cordis; lucerna impiorum peccatum.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 Cogitationes robusti semper in abundantia; omnis autem piger semper in egestate est.]
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 [Qui congregat thesauros lingua mendacii vanus et excors est, et impingetur ad laqueos mortis.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 Rapinæ impiorum detrahent eos, quia noluerunt facere judicium.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 Perversa via viri aliena est; qui autem mundus est, rectum opus ejus.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 Melius est sedere in angulo domatis, quam cum muliere litigiosa, et in domo communi.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 Anima impii desiderat malum: non miserebitur proximo suo.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Mulctato pestilente, sapientior erit parvulus, et si sectetur sapientem, sumet scientiam.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 Excogitat justus de domo impii, ut detrahat impios a malo.]
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 [Qui obturat aurem suam ad clamorem pauperis, et ipse clamabit, et non exaudietur.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 Munus absconditum extinguit iras, et donum in sinu indignationem maximam.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 Gaudium justo est facere judicium, et pavor operantibus iniquitatem.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 Vir qui erraverit a via doctrinæ in cœtu gigantum commorabitur.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Qui diligit epulas in egestate erit; qui amat vinum et pinguia non ditabitur.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 Pro justo datur impius, et pro rectis iniquus.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 Melius est habitare in terra deserta quam cum muliere rixosa et iracunda.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Thesaurus desiderabilis, et oleum in habitaculo justi: et imprudens homo dissipabit illud.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 Qui sequitur justitiam et misericordiam inveniet vitam, justitiam, et gloriam.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 Civitatem fortium ascendit sapiens, et destruxit robur fiduciæ ejus.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 Qui custodit os suum et linguam suam custodit ab angustiis animam suam.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 Superbus et arrogans vocatur indoctus, qui in ira operatur superbiam.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 Desideria occidunt pigrum: noluerunt enim quidquam manus ejus operari.
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 Tota die concupiscit et desiderat; qui autem justus est, tribuet, et non cessabit.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 Hostiæ impiorum abominabiles, quia offeruntur ex scelere.
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 Testis mendax peribit; vir obediens loquetur victoriam.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 Vir impius procaciter obfirmat vultum suum; qui autem rectus est corrigit viam suam.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 Non est sapientia, non est prudentia, non est consilium contra Dominum.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 Equus paratur ad diem belli; Dominus autem salutem tribuit.]
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
