Mattheum 12
1 In illo tempore abiit Jesus per sata sabbato: discipuli autem ejus esurientes cœperunt vellere spicas, et manducare.
У той час Ісус проходив у Суботу через засіяні поля пшениці. Його учні зголодніли й почали зривати колосся та їсти.
2 Pharisæi autem videntes, dixerunt ei: Ecce discipuli tui faciunt quod non licet facere sabbatis.
Фарисеї ж, побачивши це, сказали Йому: ―Ось Твої учні роблять те, чого не дозволено робити в Суботу!
3 At ille dixit eis: Non legistis quid fecerit David, quando esuriit, et qui cum eo erant:
Тоді Він сказав їм: ―Ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів він, а також і ті, що були з ним?
4 quomodo intravit in domum Dei, et panes propositionis comedit, quos non licebat ei edere, neque his qui cum eo erant, nisi solis sacerdotibus?
Як увійшов у Дім Божий та з’їв хліби покладання, котрі не дозволено було їсти ані йому, ані тим, хто був із ним, а тільки священникам?
5 aut non legistis in lege quia sabbatis sacerdotes in templo sabbatum violant, et sine crimine sunt?
Або хіба ви не читали в Законі, що в Суботу в Храмі священники порушують Суботу й залишаються невинними?
6 Dico autem vobis, quia templo major est hic.
Але Я кажу вам: тут щось більше, ніж Храм.
7 Si autem sciretis, quid est: Misericordiam volo, et non sacrificium: numquam condemnassetis innocentes:
Якби ви зрозуміли, що означає: «Милосердя хочу, а не жертви», то не засуджували б невинних.
8 dominus enim est Filius hominis etiam sabbati.
Бо Син Людський – Господь Суботи.
9 Et cum inde transisset, venit in synagogam eorum.
Вирушивши далі, Він зайшов у їхню синагогу.
10 Et ecce homo manum habens aridam, et interrogabant eum, dicentes: Si licet sabbatis curare? ut accusarent eum.
Там був чоловік із всохлою рукою. І щоб звинуватити Його, вони запитали: ―Чи дозволено зцілювати в Суботу?
11 Ipse autem dixit illis: Quis erit ex vobis homo, qui habeat ovem unam, et si ceciderit hæc sabbatis in foveam, nonne tenebit et levabit eam?
Він же промовив: ―Хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона впаде в Суботу в яму, не візьме й не витягне її?
12 Quanto magis melior est homo ove? itaque licet sabbatis benefacere.
Наскільки ж людина цінніша за вівцю! Тому в Суботу дозволено робити добро.
13 Tunc ait homini: Extende manum tuam. Et extendit, et restituta est sanitati sicut altera.
Тоді сказав чоловікові: ―Простягни свою руку! Той простягнув, і його рука стала здоровою, як і друга.
14 Exeuntes autem pharisæi, consilium faciebant adversus eum, quomodo perderent eum.
Фарисеї ж вийшли та радились проти Нього, як Його вбити.
15 Jesus autem sciens recessit inde: et secuti sunt eum multi, et curavit eos omnes:
Дізнавшись [про це], Ісус пішов звідти. За Ним пішло багато людей, і Він зцілив їх усіх.
16 et præcepit eis ne manifestum eum facerent.
Однак наказав їм, щоб не виявляли Його,
17 Ut adimpleretur quod dictum est per Isaiam prophetam, dicentem:
аби збулося сказане через пророка Ісаю:
18 [Ecce puer meus, quem elegi, dilectus meus, in quo bene complacuit animæ meæ. Ponam spiritum meum super eum, et judicium gentibus nuntiabit.
«Ось Слуга Мій, Якого Я обрав, Мій Улюблений, Якого вподобала душа Моя. Я покладу Духа Мого на Нього, і Він звіщатиме суд народам.
19 Non contendet, neque clamabit, neque audiet aliquis in plateis vocem ejus:
Він не буде ні сперечатися, ні кричати, і ніхто не почує Його голосу на вулицях.
20 arundinem quassatam non confringet, et linum fumigans non extinguet, donec ejiciat ad victoriam judicium:
Надломленої тростини Він не доламає, ґнота світильника, що тліє, не загасить, доки не встановить правосуддя.
21 et in nomine ejus gentes sperabunt.]
І на Його ім’я покладатимуть надію народи».
22 Tunc oblatus est ei dæmonium habens, cæcus, et mutus, et curavit eum ita ut loqueretur, et videret.
Тоді привели до Нього біснуватого – сліпого та німого. [Ісус] зцілив його, так що німий говорив та бачив.
23 Et stupebant omnes turbæ, et dicebant: Numquid hic est filius David?
Усі люди дивувались та говорили: ―Чи це не Син Давидів?
24 Pharisæi autem audientes, dixerunt: Hic non ejicit dæmones nisi in Beelzebub principe dæmoniorum.
Але фарисеї, почувши [це], казали: ―Він виганяє демонів не інакше, як [силою] Вельзевула, володаря демонів.
25 Jesus autem sciens cogitationes eorum, dixit eis: Omne regnum divisum contra se desolabitur: et omnis civitas vel domus divisa contra se, non stabit.
[Ісус] же, знаючи їхні думки, відповів: ―Кожне царство, розділене в собі, буде спустошене, і кожне місто чи дім, розділені в собі, не встоять.
26 Et si Satanas Satanam ejicit, adversus se divisus est: quomodo ergo stabit regnum ejus?
Якщо сатана виганяє сатану, то він розділився в собі самому. Як же тоді встоїть його царство?
27 Et si ego in Beelzebub ejicio dæmones, filii vestri in quo ejiciunt? ideo ipsi judices vestri erunt.
І якщо Я виганяю демонів Вельзевулом, то ким виганяють ваші сини? Тому вони будуть вашими суддями.
28 Si autem ego in Spiritu Dei ejicio dæmones, igitur pervenit in vos regnum Dei.
Але якщо Я Духом Божим виганяю демонів, то прийшло до вас Царство Боже.
29 Aut quomodo potest quisquam intrare in domum fortis, et vasa ejus diripere, nisi prius alligaverit fortem? et tunc domum illius diripiet.
Або як може хтось увійти в дім сильного та забрати його майно, якщо спочатку не зв’яже сильного? Лише тоді пограбує його дім.
30 Qui non est mecum, contra me est; et qui non congregat mihi, spargit.
Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
31 Ideo dico vobis: Omne peccatum et blasphemia remittetur hominibus, Spiritus autem blasphemia non remittetur.
Тому кажу вам: усякий гріх та богохульство проститься людям, але богохульство проти Духа не проститься.
32 Et quicumque dixerit verbum contra Filium hominis, remittetur ei: qui autem dixerit contra Spiritum Sanctum, non remittetur ei, neque in hoc sæculo, neque in futuro. (aiōn g165)
І якщо хтось скаже слово проти Сина Людського, йому проститься, але якщо хтось скаже проти Святого Духа, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому. (aiōn g165)
33 Aut facite arborem bonam, et fructum ejus bonum: aut facite arborem malam, et fructum ejus malum: siquidem ex fructu arbor agnoscitur.
Або визнайте дерево добрим і плід його добрим, або визнайте дерево поганим і плід його поганим. Бо дерево пізнається за плодом.
34 Progenies viperarum, quomodo potestis bona loqui, cum sitis mali? ex abundantia enim cordis os loquitur.
Роде гадючий, як ви можете казати добре, будучи злими? Адже чим переповнене серце, те говорять вуста.
35 Bonus homo de bono thesauro profert bona: et malus homo de malo thesauro profert mala.
Добра людина з доброї скарбниці виносить добро, а погана людина з лихого скарбу виносить зло.
36 Dico autem vobis quoniam omne verbum otiosum, quod locuti fuerint homines, reddent rationem de eo in die judicii.
Кажу вам: за кожне пусте слово, яке скажуть люди, вони відповідатимуть у день суду.
37 Ex verbis enim tuis justificaberis et ex verbis tuis condemnaberis.
Бо з твоїх слів будеш виправданий і з твоїх слів будеш засуджений.
38 Tunc responderunt ei quidam de scribis et pharisæis, dicentes: Magister, volumus a te signum videre.
Тоді деякі книжники та фарисеї промовили: ―Учителю, ми хочемо побачити якесь знамення від Тебе.
39 Qui respondens ait illis: Generatio mala et adultera signum quærit: et signum non dabitur ei, nisi signum Jonæ prophetæ.
[Ісус] у відповідь промовив: ―Рід лукавий та невірний шукає знамення, та не дасться йому знамення, хіба що тільки знамення пророка Йони.
40 Sicut enim fuit Jonas in ventre ceti tribus diebus, et tribus noctibus, sic erit Filius hominis in corde terræ tribus diebus et tribus noctibus.
Адже так, як Йонабув у череві кита три дні та три ночі, так буде й Син Людський у серці землі три дні та три ночі.
41 Viri Ninivitæ surgent in judicio cum generatione ista, et condemnabunt eam: quia pœnitentiam egerunt in prædicatione Jonæ, et ecce plus quam Jonas hic.
Люди Ніневіївстануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялись через проповідь Йони, а ось тут Хтось більший за Йону.
42 Regina austri surget in judicio cum generatione ista, et condemnabit eam: quia venit a finibus terræ audire sapientiam Salomonis, et ecce plus quam Salomon hic.
Цариця Півднявстане на суд із цим родом і засудить його, бо вона прийшла з далекого краю землі послухати Соломонову мудрість, а ось тут Хтось більший за Соломона.
43 Cum autem immundus spiritus exierit ab homine, ambulat per loca arida, quærens requiem, et non invenit.
Коли нечистий дух виходить із людини, то йде в місця безводні шукати відпочинку й, не знаходячи,
44 Tunc dicit: Revertar in domum meam, unde exivi. Et veniens invenit eam vacantem, scopis mundatam, et ornatam.
каже: «Повернусь я у дім свій, звідки вийшов». І, повернувшись, знаходить його порожнім, заметеним та прибраним.
45 Tunc vadit, et assumit septem alios spiritus secum nequiores se, et intrantes habitant ibi: et fiunt novissima hominis illius pejora prioribus. Sic erit et generationi huic pessimæ.
Тоді він іде й бере з собою інших сімох духів, гірших за себе, і входять та живуть там. І для людини останнє стає гіршим за попереднє. Так буде і з цим злим родом.
46 Adhuc eo loquente ad turbas, ecce mater ejus et fratres stabant foris, quærentes loqui ei.
Коли [Ісус] ще говорив до народу, прийшли Його мати та брати і, стоячи надворі, бажали говорити з Ним.
47 Dixit autem ei quidam: Ecce mater tua, et fratres tui foris stant quærentes te.
Хтось сказав Йому: ―Ось Твоя мати й Твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою.
48 At ipse respondens dicenti sibi, ait: Quæ est mater mea, et qui sunt fratres mei?
Він же у відповідь сказав тому, хто говорив: ―Хто Моя мати і хто Мої брати?
49 Et extendens manum in discipulos suos, dixit: Ecce mater mea, et fratres mei.
І, показавши рукою на Своїх учнів, промовив: ―Ось Моя мати та Мої брати.
50 Quicumque enim fecerit voluntatem Patris mei, qui in cælis est, ipse meus frater, et soror, et mater est.
Бо той, хто виконує волю Мого Небесного Отця, є Моїм братом, сестрою і матір’ю.
