< Marcum 16 >

1 Et cum transisset sabbatum, Maria Magdalene, et Maria Jacobi, et Salome emerunt aromata ut venientes ungerent Jesum.
Як минула ж субота, Марія Магдали́на, і Марія Яковова, і Саломі́я накупили па́хощів, щоб піти й намастити Його.
2 Et valde mane una sabbatorum, veniunt ad monumentum, orto jam sole.
І на світа́нку дня першого в тижні, як схо́дило сонце, до гро́бу вони прибули́,
3 Et dicebant ad invicem: Quis revolvet nobis lapidem ab ostio monumenti?
і говорили одна о́дній: „Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?“
4 Et respicientes viderunt revolutum lapidem. Erat quippe magnus valde.
А зиркну́вши, побачили, що камінь відва́лений; був же він дуже великий.
5 Et introëuntes in monumentum viderunt juvenem sedentem in dextris, coopertum stola candida, et obstupuerunt.
І, ввійшовши до гро́бу, побачили там юнака́, що право́руч сидів, і був одя́гнений в білу одежу, — і жахнулись вони.
6 Qui dicit illis: Nolite expavescere: Jesum quæritis Nazarenum, crucifixum: surrexit, non est hic, ecce locus ubi posuerunt eum.
А він промовляє до них: „Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'я́того, Ісуса Назаряни́на. Він воскрес, — нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були́.
7 Sed ite, dicite discipulis ejus, et Petro, quia præcedit vos in Galilæam: ibi eum videbitis, sicut dixit vobis.
Але йдіть, скажіть у́чням Його та Петрові: Він іде в Галілею попе́реду вас, — там Його ви побачите, як Він вам говорив“.
8 At illæ exeuntes, fugerunt de monumento: invaserat enim eas tremor et pavor: et nemini quidquam dixerunt: timebant enim.
А як вийшли вони, то побігли від гро́бу, бо їх тре́пет та страх обгорнув. І не сказали ніко́му нічо́го, — бо боялись.
9 (note: The most reliable and earliest manuscripts do not include Mark 16:9-20.) Surgens autem mane prima sabbati, apparuit primo Mariæ Magdalene, de qua ejecerat septem dæmonia.
(note: The most reliable and earliest manuscripts do not include Mark 16:9-20.) Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марїї Магдали́ні, із якої був вигнав сім демонів.
10 Illa vadens nuntiavit his, qui cum eo fuerant, lugentibus et flentibus.
Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали.
11 Et illi audientes quia viveret, et visus esset ab ea, non crediderunt.
А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли́ тому віри.
12 Post hæc autem duobus ex his ambulantibus ostensus est in alia effigie, euntibus in villam:
По цьому з'явився Він двом із них у по́статі іншій в дорозі, як ішли вони на село.
13 et illi euntes nuntiaverunt ceteris: nec illis crediderunt.
А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм.
14 Novissime recumbentibus illis undecim apparuit: et exprobravit incredulitatem eorum et duritiam cordis: quia iis, qui viderant eum resurrexisse, non crediderunt.
Наре́шті, Він з'явився Одинадцятьо́м, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недові́рство їхнє та твердосе́рдя, що вони не йняли́ віри тим, хто воскреслого бачив Його.
15 Et dixit eis: Euntes in mundum universum prædicate Evangelium omni creaturæ.
І казав Він до них: „Ідіть по ці́лому світові, та всьому створінню Єва́нгелію проповідуйте!
16 Qui crediderit, et baptizatus fuerit, salvus erit: qui vero non crediderit, condemnabitur.
Хто увірує й охри́ститься, — буде спасе́ний, а хто не ввірує — засу́джений буде.
17 Signa autem eos qui crediderint, hæc sequentur: in nomine meo dæmonia ejicient: linguis loquentur novis:
А тих, хто ввірує, супрово́дити будуть озна́ки такі: у Ім'я́ Моє де́монів будуть виго́нити, говоритимуть мовами нови́ми,
18 serpentes tollent: et si mortiferum quid biberint, non eis nocebit: super ægros manus imponent, et bene habebunt.
братимуть змій; а коли смертоді́йне що вип'ють, — не буде їм шко́дити; кластимуть руки на хворих, — і добре їм буде!“
19 Et Dominus quidem Jesus postquam locutus est eis, assumptus est in cælum, et sedet a dextris Dei.
Господь же Ісус, по розмові із ними, возні́сся на небо, — і сів по Божій прави́ці.
20 Illi autem profecti prædicaverunt ubique, Domino cooperante, et sermonem confirmante, sequentibus signis.
І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стве́рджував слово ознаками, що його супрово́дили. Амі́нь.

< Marcum 16 >