Marcum 15
1 Et confestim mane consilium facientes summi sacerdotes cum senioribus, et scribis, et universo concilio, vincientes Jesum, duxerunt, et tradiderunt Pilato.
Вранці наступного дня первосвященники скликали раду разом зі старійшинами, книжниками та всім Синедріоном. Потім зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові.
2 Et interrogavit eum Pilatus: Tu es rex Judæorum? At ille respondens, ait illi: Tu dicis.
Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? [Ісус] відповів: ―Ти кажеш це!
3 Et accusabant eum summi sacerdotes in multis.
Первосвященники звинувачували Його в багатьох речах.
4 Pilatus autem rursum interrogavit eum, dicens: Non respondes quidquam? vide in quantis te accusant.
Пилат знов запитав Ісуса: ―Ти нічого не відповідаєш? Дивись, скільки проти Тебе обвинувачень!
5 Jesus autem amplius nihil respondit, ita ut miraretur Pilatus.
Але Ісус більше нічого не відповідав, і Пилат дуже здивувався.
6 Per diem autem festum solebat dimittere illis unum ex vinctis, quemcumque petissent.
На кожне свято [намісник] відпускав їм одного з в’язнів, якого вони просили.
7 Erat autem qui dicebatur Barrabas, qui cum seditiosis erat vinctus, qui in seditione fecerat homicidium.
У той час був один в’язень, на ім’я Варавва, який разом із бунтівниками був винний у вбивстві.
8 Et cum ascendisset turba, cœpit rogare, sicut semper faciebat illis.
Люди прийшли й почали просити Пилата, щоб він зробив, як завжди.
9 Pilatus autem respondit eis, et dixit: Vultis dimittam vobis regem Judæorum?
Пилат відповів їм: ―Чи бажаєте, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
10 Sciebat enim quod per invidiam tradidissent eum summi sacerdotes.
Бо він знав, що через заздрощі первосвященники видали Ісуса.
11 Pontifices autem concitaverunt turbam, ut magis Barabbam dimitteret eis.
Але первосвященники вмовили людей просити, щоб краще відпустив їм Варавву.
12 Pilatus autem iterum respondens, ait illis: Quid ergo vultis faciam regi Judæorum?
Пилат знову звернувся до них: ―А що хочете, щоб я зробив із Тим, Кого називаєте Царем юдеїв?
13 At illi iterum clamaverunt: Crucifige eum.
Вони ж знов закричали: ―Розіпни Його!
14 Pilatus vero dicebat illis: Quid enim mali fecit? At illi magis clamabant: Crucifige eum.
Пилат запитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Розіпни Його!
15 Pilatus autem volens populo satisfacere, dimisit illis Barabbam, et tradidit Jesum flagellis cæsum, ut crucifigeretur.
І так Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
16 Milites autem duxerunt eum in atrium prætorii, et convocant totam cohortem,
Воїни відвели Ісуса до двору, тобто до преторії, та скликали всю когорту.
17 et induunt eum purpura, et imponunt ei plectentes spineam coronam.
Вони наділи на Нього багряницю, сплели та поклали на голову вінок із тернини.
18 Et cœperunt salutare eum: Ave rex Judæorum.
І почали вітати Його: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
19 Et percutiebant caput ejus arundine: et conspuebant eum, et ponentes genua, adorabant eum.
Вони били Його тростиною по голові, плювали на Нього й, падаючи на коліна, вклонялися Йому.
20 Et postquam illuserunt ei, exuerunt illum purpura, et induerunt eum vestimentis suis: et educunt illum ut crucifigerent eum.
Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса багряницю, надягнули на Нього Його одяг і відвели, щоб розіп’яти Його.
21 Et angariaverunt prætereuntem quempiam, Simonem Cyrenæum venientem de villa, patrem Alexandri et Rufi, ut tolleret crucem ejus.
[Воїни] примусили одного перехожого, Симона з Кирени, що повертався з поля, батька Олександра та Руфа, нести хрест Ісуса.
22 Et perducunt illum in Golgotha locum: quod est interpretatum Calvariæ locus.
Привели Ісуса на Голгофу (що в перекладі означає «місце Черепа»).
23 Et dabant ei bibere myrrhatum vinum: et non accepit.
Дали Йому [випити] вина, змішаного з миррою, але Він не взяв.
24 Et crucifigentes eum, diviserunt vestimenta ejus, mittentes sortem super eis, quis quid tolleret.
Потім, розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
25 Erat autem hora tertia: et crucifixerunt eum.
Коли Його розіп’яли, була третя година.
26 Et erat titulus causæ ejus inscriptus: Rex Judæorum.
І написали Його провину: цар юдеїв.
27 Et cum eo crucifigunt duos latrones: unum a dextris, et alium a sinistris ejus.
Разом із Ним розіп’яли двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
28 Et impleta est Scriptura, quæ dicit: Et cum iniquis reputatus est.
І збулося сказане у Святому Писанні: «Його зараховано до злочинців».
29 Et prætereuntes blasphemabant eum, moventes capita sua, et dicentes: Vah! qui destruis templum Dei, et in tribus diebus reædificas,
Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами й казали: «Гей! Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні.
30 salvum fac temetipsum descendens de cruce.
Спаси Себе Самого, зійди з хреста!»
31 Similiter et summi sacerdotes illudentes, ad alterutrum cum scribis dicebant: Alios salvos fecit; seipsum non potest salvum facere.
Первосвященники разом із книжниками також насміхалися з Нього, кажучи між собою: «Інших рятував, а Себе не може врятувати!
32 Christus rex Israël descendat nunc de cruce, ut videamus, et credamus. Et qui cum eo crucifixi erant, convitiabantur ei.
Якщо Він насправді Христос, Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, щоб ми побачили й повірили!» І ті, що були розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
33 Et facta hora sexta, tenebræ factæ sunt per totam terram usque in horam nonam.
Близько шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
34 Et hora nona exclamavit Jesus voce magna, dicens: Eloi, eloi, lamma sabacthani? quod est interpretatum: Deus meus, Deus meus, ut quid dereliquisti me?
А о дев’ятій Ісус голосно закричав: «Елої, Елої, лема савахтані?» (що в перекладі означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»)
35 Et quidam de circumstantibus audientes, dicebant: Ecce Eliam vocat.
Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Дивіться, Він кличе Іллю!»
36 Currens autem unus, et implens spongiam aceto, circumponensque calamo, potum dabat ei, dicens: Sinite, videamus si veniat Elias ad deponendum eum.
Хтось побіг, наповнив губку кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити, кажучи: «Облиште, побачимо, чи прийде Ілля зняти Його!»
37 Jesus autem emissa voce magna expiravit.
Ісус же, голосно скрикнувши, віддав духа.
38 Et velum templi scissum est in duo, a summo usque deorsum.
Завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу.
39 Videns autem centurio, qui ex adverso stabat, quia sic clamans expirasset, ait: Vere hic homo Filius Dei erat.
Сотник, який стояв навпроти Нього, побачивши, як Він помер, промовив: «Цей чоловік справді був Сином Божим!»
40 Erant autem et mulieres de longe aspicientes: inter quas erat Maria Magdalene, et Maria Jacobi minoris, et Joseph mater, et Salome:
Були там і деякі жінки, які стояли поодаль і дивилися. Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова молодшого та Йосії, і Саломія.
41 et cum esset in Galilæa, sequebantur eum, et ministrabant ei, et aliæ multæ, quæ simul cum eo ascenderant Jerosolymam.
Коли Він був ще в Галілеї, вони слідували за Ним та служили Йому. Було й багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
42 Et cum jam sero esset factum (quia erat parasceve, quod est ante sabbatum),
Коли настав вечір, – а був день Приготування перед Суботою, –
43 venit Joseph ab Arimathæa nobilis decurio, qui et ipse erat exspectans regnum Dei, et audacter introivit ad Pilatum, et petiit corpus Jesu.
прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, який теж очікував Царства Божого. Він наважився піти до Пилата та просити тіло Ісуса.
44 Pilatus autem mirabatur si jam obiisset. Et accersito centurione, interrogavit eum si jam mortuus esset.
Коли Пилат дізнався, що Ісус уже помер, то здивувався й, покликавши сотника, запитав у нього, чи давно Ісус помер.
45 Et cum cognovisset a centurione, donavit corpus Joseph.
Довідавшись від сотника, [що Ісус дійсно помер], він віддав тіло Йосифові.
46 Joseph autem mercatus sindonem, et deponens eum involvit sindone, et posuit eum in monumento quod erat excisum de petra, et advolvit lapidem ad ostium monumenti.
[Йосиф] купив льняну тканину і, знявши [тіло Ісуса], обгорнув його в полотно й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі. До входу в гробницю привалив камінь.
47 Maria autem Magdalene et Maria Joseph aspiciebant ubi poneretur.
Марія Магдалина та Марія, [мати] Йосії, дивилися, де Його поховали.
