Iohannem 18
1 Hæc cum dixisset Jesus, egressus est cum discipulis suis trans torrentem Cedron, ubi erat hortus, in quem introivit ipse, et discipuli ejus.
Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями пішов на другий бік потоку Кедрон, де був сад, куди увійшов Він та Його учні.
2 Sciebat autem et Judas, qui tradebat eum, locum: quia frequenter Jesus convenerat illuc cum discipulis suis.
Юда, який Його зрадив, також знав це місце, бо Ісус часто збирався там зі Своїми учнями.
3 Judas ergo cum accepisset cohortem, et a pontificibus et pharisæis ministros, venit illuc cum laternis, et facibus, et armis.
Тоді Юда, узявши когорту воїнів і слуг первосвященників та фарисеїв, прийшов туди з ліхтарями, факелами та зброєю.
4 Jesus itaque sciens omnia quæ ventura erant super eum, processit, et dixit eis: Quem quæritis?
Ісус, знаючи все, що має з Ним статися, вийшов та запитав: ―Кого шукаєте?
5 Responderunt ei: Jesum Nazarenum. Dicit eis Jesus: Ego sum. Stabat autem et Judas, qui tradebat eum, cum ipsis.
Вони відповіли: ―Ісуса з Назарета. [Тоді] Він сказав: ―Це Я. Юда, котрий Його зрадив, також стояв із ними.
6 Ut ergo dixit eis: Ego sum: abierunt retrorsum, et ceciderunt in terram.
Коли Він сказав їм: «Це Я», вони відступили назад і впали на землю.
7 Iterum ergo interrogavit eos: Quem quæritis? Illi autem dixerunt: Jesum Nazarenum.
Він знов запитав їх: ―Кого ви шукаєте? Вони сказали: ―Ісуса з Назарета.
8 Respondit Jesus: Dixi vobis, quia ego sum: si ergo me quæritis, sinite hos abire.
Ісус відповів: ―Я ж вам сказав, що це Я. Тож якщо шукаєте Мене, відпустіть цих [людей], нехай ідуть.
9 Ut impleretur sermo, quem dixit: Quia quos dedisti mihi, non perdidi ex eis quemquam.
[Ісус сказав це], щоб збулося Слово, яке Він сказав раніше: «Я не загубив жодного з тих, кого Ти Мені дав».
10 Simon ergo Petrus habens gladium eduxit eum: et percussit pontificis servum, et abscidit auriculam ejus dexteram. Erat autem nomen servo Malchus.
Тоді Симон Петро, маючи меч, вихопив його, ударив раба первосвященника й відрубав йому праве вухо. Ім’я того раба було Малх.
11 Dixit ergo Jesus Petro: Mitte gladium tuum in vaginam. Calicem, quem dedit mihi Pater, non bibam illum?
Ісус сказав Петрові: ―Поклади меча на його місце! Хіба Я не маю пити чашу, яку дав Мені Отець?
12 Cohors ergo, et tribunus, et ministri Judæorum comprehenderunt Jesum, et ligaverunt eum.
Тоді воїни, сотник та юдейські слуги заарештували Ісуса. Вони зв’язали Його
13 Et adduxerunt eum ad Annam primum: erat enim socer Caiphæ, qui erat pontifex anni illius.
та привели спочатку до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвященником того року.
14 Erat autem Caiphas, qui consilium dederat Judæis: Quia expedit unum hominem mori pro populo.
Це був той Каяфа, який порадив юдеям, що краще, коли один Чоловік помре за народ.
15 Sequebatur autem Jesum Simon Petrus, et alius discipulus. Discipulus autem ille erat notus pontifici, et introivit cum Jesu in atrium pontificis.
Симон Петро й ще один учень пішли за Ісусом. Той учень був добре знайомий первосвященникові, тож він зайшов з Ісусом у двір первосвященника,
16 Petrus autem stabat ad ostium foris. Exivit ergo discipulus alius, qui erat notus pontifici, et dixit ostiariæ: et introduxit Petrum.
а Петро залишився стояти біля воріт ззовні. Тоді учень, який був знайомий первосвященникові, повернувся, поговорив із воротаркою й провів Петра.
17 Dicit ergo Petro ancilla ostiaria: Numquid et tu ex discipulis es hominis istius? Dicit ille: Non sum.
Служниця, яка була воротаркою, запитала Петра: ―Ти часом не один з учнів Цього Чоловіка? Він відповів: ―Ні!
18 Stabant autem servi et ministri ad prunas, quia frigus erat, et calefaciebant se: erat autem cum eis et Petrus stans, et calefaciens se.
Було холодно, і слуги та раби, розпаливши вогонь, стояли біля нього, щоб зігрітися. Петро також стояв із ними, гріючись.
19 Pontifex ergo interrogavit Jesum de discipulis suis, et de doctrina ejus.
Тим часом первосвященник запитав Ісуса про Його учнів та Його вчення.
20 Respondit ei Jesus: Ego palam locutus sum mundo: ego semper docui in synagoga, et in templo, quo omnes Judæi conveniunt, et in occulto locutus sum nihil.
Ісус відповів: ―Я прямо говорив світові. Завжди навчав у синагогах і в Храмі, де збираються всі юдеї. Я нічого не казав таємно.
21 Quid me interrogas? interroga eos qui audierunt quid locutus sim ipsis: ecce hi sciunt quæ dixerim ego.
Чому Мене питаєш? Запитай тих, хто Мене слухав. Ось вони знають, що Я казав.
22 Hæc autem cum dixisset, unus assistens ministrorum dedit alapam Jesu, dicens: Sic respondes pontifici?
Коли [Ісус] сказав це, один зі слуг, що стояв поблизу, вдарив Ісуса в обличчя, кажучи: ―Це так Ти відповідаєш первосвященникові?
23 Respondit ei Jesus: Si male locutus sum, testimonium perhibe de malo: si autem bene, quid me cædis?
Ісус відповів: ―Якщо Я сказав щось погане, засвідчи, що погане. Але якщо Я говорив правду, то чому ти Мене б’єш?
24 Et misit eum Annas ligatum ad Caipham pontificem.
Тоді Анна послав Його зв’язаного до первосвященника Каяфи.
25 Erat autem Simon Petrus stans, et calefaciens se. Dixerunt ergo ei: Numquid et tu ex discipulis ejus es? Negavit ille, et dixit: Non sum.
Тим часом Симон Петро стояв, гріючись [біля вогнища]. Тож запитали його: ―Хіба ти не один з Його учнів? Він заперечив кажучи: ―Ні!
26 Dicit ei unus ex servis pontificis, cognatus ejus, cujus abscidit Petrus auriculam: Nonne ego te vidi in horto cum illo?
Один із рабів первосвященника, родич того чоловіка, якому Петро відтяв вухо, сказав: ―Хіба не тебе я бачив із Ним у саду?
27 Iterum ergo negavit Petrus: et statim gallus cantavit.
Петро знову заперечив це. І одразу заспівав півень.
28 Adducunt ergo Jesum a Caipha in prætorium. Erat autem mane: et ipsi non introierunt in prætorium, ut non contaminarentur, sed ut manducarent Pascha.
Тоді повели Ісуса від Каяфи до преторії. Уже був ранок, і вони не увійшли до преторії, щоб не осквернитися, бо мали їсти пасху.
29 Exivit ergo Pilatus ad eos foras, et dixit: Quam accusationem affertis adversus hominem hunc?
Тож Пилат вийшов до них і запитав: ―Які звинувачення ви висуваєте проти Цього Чоловіка?
30 Responderunt, et dixerunt ei: Si non esset hic malefactor, non tibi tradidissemus eum.
Вони відповіли Йому: ―Якби Він не був злочинцем, ми б не привели Його до тебе.
31 Dixit ergo eis Pilatus: Accipite eum vos, et secundum legem vestram judicate eum. Dixerunt ergo ei Judæi: Nobis non licet interficere quemquam.
Пилат сказав їм: ―Візьміть Його та судіть за вашим Законом. Юдеї відповіли йому: ―Нам не дозволено нікого засуджувати на смерть.
32 Ut sermo Jesu impleretur, quem dixit, significans qua morte esset moriturus.
Це сталося, щоб здійснилися слова Ісуса, через які Він показав, якою смертю має померти.
33 Introivit ergo iterum in prætorium Pilatus: et vocavit Jesum, et dixit ei: Tu es rex Judæorum?
Тоді Пилат знову зайшов у преторію, покликав Ісуса й сказав Йому: ―Ти Цар юдеїв?
34 Respondit Jesus: A temetipso hoc dicis, an alii dixerunt tibi de me?
Ісус відповів: ―Ти від себе кажеш це чи інші сказали тобі про Мене?
35 Respondit Pilatus: Numquid ego Judæus sum? gens tua et pontifices tradiderunt te mihi: quid fecisti?
Пилат відповів: ―Хіба я юдей? Це Твій народ і первосвященники видали мені Тебе. Що Ти зробив?
36 Respondit Jesus: Regnum meum non est de hoc mundo. Si ex hoc mundo esset regnum meum, ministri mei utique decertarent ut non traderer Judæis: nunc autem regnum meum non est hinc.
Ісус відповів: ―Моє Царство не від цього світу. Якби Моє Царство було від цього світу, Мої слуги боролися б, щоб Я не був виданий юдеям. Але тепер Моє Царство не звідси.
37 Dixit itaque ei Pilatus: Ergo rex es tu? Respondit Jesus: Tu dicis quia rex sum ego. Ego in hoc natus sum, et ad hoc veni in mundum, ut testimonium perhibeam veritati: omnis qui est ex veritate, audit vocem meam.
Тоді Пилат запитав Його: ―Отже, Ти Цар? Ісус відповів: ―Ти кажеш, що Я Цар. Я для того народився й прийшов у світ, щоб свідчити про істину. Кожен, хто від істини, слухає Мій голос.
38 Dicit ei Pilatus: Quid est veritas? Et cum hoc dixisset, iterum exivit ad Judæos, et dicit eis: Ego nullam invenio in eo causam.
[Тоді] Пилат запитав: ―Що таке істина? І, сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і сказав їм: ―Я не знаходжу ніякої провини в Ньому.
39 Est autem consuetudo vobis ut unum dimittam vobis in Pascha: vultis ergo dimittam vobis regem Judæorum?
Але у вас є звичай: на Пасху я звільняю одного [з в’язнів]. Ви хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
40 Clamaverunt ergo rursum omnes, dicentes: Non hunc, sed Barabbam. Erat autem Barabbas latro.
Вони знов закричали кажучи: ―Ні, не Його, а Варавву! Варавва ж був бунтівником.
