Actuum Apostolorum 10
1 Vir autem quidam erat in Cæsarea, nomine Cornelius, centurio cohortis quæ dicitur Italica,
У Кесарії був чоловік, на ім’я Корнелій, сотник із когорти, що зветься Італійською.
2 religiosus, ac timens Deum cum omni domo sua, faciens eleemosynas multas plebi, et deprecans Deum semper.
Корнелій, як і увесь його дім, був чоловіком благочестивим та боявся Бога. Він робив багато милостині народу та постійно молився Богові.
3 Is vidit in visu manifeste, quasi hora diei nona, angelum Dei introëuntem ad se, et dicentem sibi: Corneli.
Одного дня, десь о дев’ятій годині, він у видінні чітко побачив ангела Божого, який прийшов до нього й промовив: ―Корнелію!
4 At ille intuens eum, timore correptus, dixit: Quid est, domine? Dixit autem illi: Orationes tuæ et eleemosynæ tuæ ascenderunt in memoriam in conspectu Dei.
Він подивився на нього й, злякавшись, запитав: ―Що, Господи? Ангел відповів: ―Твої молитви та милостині піднялися до Бога як жертва нагадування.
5 Et nunc mitte viros in Joppen, et accersi Simonem quemdam, qui cognominatur Petrus:
Тепер надішли людей до Яффи та поклич Симона, якого називають Петром.
6 hic hospitatur apud Simonem quemdam coriarium, cujus est domus juxta mare: hic dicet tibi quid te oporteat facere.
Він перебуває в шкіряника Симона, дім якого знаходиться біля моря.
7 Et cum discessisset angelus qui loquebatur illi, vocavit duos domesticos suos, et militem metuentem Dominum ex his qui illi parebant.
Коли ангел, що говорив із ним, відійшов, Корнелій покликав двох своїх служників та одного благочестивого воїна з тих, що постійно слугували йому,
8 Quibus cum narrasset omnia, misit illos in Joppen.
і, розказавши їм усе, надіслав їх до Яффи.
9 Postera autem die, iter illis facientibus, et appropinquantibus civitati, ascendit Petrus in superiora ut oraret circa horam sextam.
Наступного дня, коли вони йшли й наближалися до міста, Петро піднявся на дах будинку, щоб помолитися. Було близько шостої години.
10 Et cum esuriret, voluit gustare. Parantibus autem illis, cecidit super eum mentis excessus:
Він зголоднів та захотів їсти. Поки готували їжу, Петрові було видіння.
11 et vidit cælum apertum, et descendens vas quoddam, velut linteum magnum, quatuor initiis submitti de cælo in terram,
Він побачив відкрите небо й щось схоже на велике полотно, яке опускалося на землю, підтримуване за всі чотири кінці.
12 in quo erant omnia quadrupedia, et serpentia terræ, et volatilia cæli.
У цьому [полотні] були різні види чотириногих тварин, земноводних плазунів та птахів небесних.
13 Et facta est vox ad eum: Surge, Petre: occide, et manduca.
Потім голос промовив до нього: ―Петре, підведися, заколи та їж.
14 Ait autem Petrus: Absit Domine, quia numquam manducavi omne commune et immundum.
Петро відповів: ―У жодному разі, Господи. Я ніколи не їв нічого скверного або нечистого.
15 Et vox iterum secundo ad eum: Quod Deus purificavit, tu commune ne dixeris.
Тоді голос промовив удруге: ―Не називай скверним того, що Бог очистив.
16 Hoc autem factum est per ter: et statim receptum est vas in cælum.
Це сталося тричі, і відразу полотно було підняте до неба.
17 Et dum intra se hæsitaret Petrus quidnam esset visio quam vidisset, ecce viri qui missi erant a Cornelio, inquirentes domum Simonis astiterunt ad januam.
Коли Петро ще здивовано розмірковував, що може означати це видіння, ось люди, яких надіслав Корнелій, розпитавши про дім Симона, зупинилися біля воріт.
18 Et cum vocassent, interrogabant, si Simon qui cognominatur Petrus illic haberet hospitium.
Вони голосно запитали, чи тут гостює Симон, що зветься Петром.
19 Petro autem cogitante de visione, dixit Spiritus ei: Ecce viri tres quærunt te.
Петро все ще роздумував над видінням, коли Дух промовив до нього: «Ось троє чоловіків шукають тебе.
20 Surge itaque, descende, et vade cum eis nihil dubitans: quia ego misi illos.
Встань, зійди та йди з ними без жодного вагання, бо Я надіслав їх».
21 Descendens autem Petrus ad viros, dixit: Ecce ego sum, quem quæritis: quæ causa est, propter quam venistis?
Петро зійшов та промовив до тих людей: ―Я той, кого ви шукаєте. У якій справі ви прийшли?
22 Qui dixerunt: Cornelius centurio, vir justus et timens Deum, et testimonium habens ab universa gente Judæorum, responsum accepit ab angelo sancto accersire te in domum suam, et audire verba abs te.
Вони відповіли: ―Сотник Корнелій, чоловік праведний, який боїться Бога і якого поважає весь народ юдейський, отримав настанову від святого ангела покликати тебе до свого дому та послухати твоїх слів.
23 Introducens ergo eos, recepit hospitio. Sequenti autem die, surgens profectus est cum illis, et quidam ex fratribus ab Joppe comitati sunt eum.
Тоді Петро гостинно запросив їх увійти [в дім]. Наступного дня він піднявся та пішов разом із ними в супроводі деяких братів з Яффи.
24 Altera autem die introivit Cæsaream. Cornelius vero exspectabat illos, convocatis cognatis suis et necessariis amicis.
Назавтра вони прибули до Кесарії. Корнелій уже чекав на них, покликавши родичів та близьких друзів.
25 Et factum est cum introisset Petrus, obvius venit ei Cornelius, et procidens ad pedes ejus adoravit.
Коли Петро прийшов, Корнелій зустрів його та, припавши до його ніг, уклонився йому.
26 Petrus vero elevavit eum, dicens: Surge: et ego ipse homo sum.
Але Петро підняв його, кажучи: ―Встань! Я теж людина!
27 Et loquens cum illo intravit, et invenit multos qui convenerant:
І, говорячи з Корнелієм, увійшов у дім, де зібралося багато людей.
28 dixitque ad illos: Vos scitis quomodo abominatum sit viro Judæo conjungi aut accedere ad alienigenam: sed mihi ostendit Deus neminem communem aut immundum dicere hominem.
Петро сказав їм: ―Ви знаєте, що за Законом юдеєві не дозволено спілкуватися з чужинцем або заходити до нього. Однак Бог показав мені, що я не повинен називати нечистою або скверною жодну людину.
29 Propter quod sine dubitatione veni accersitus. Interrogo ergo, quam ob causam accersistis me?
І тому, коли мене покликали, я без заперечень прийшов. Тож дозвольте мені спитати вас, з якої причини ви послали по мене?
30 Et Cornelius ait: A nudiusquarta die usque ad hanc horam, orans eram hora nona in domo mea, et ecce vir stetit ante me in veste candida, et ait:
Корнелій відповів: ―Чотири дні тому, саме в цей час, о дев’ятій годині, я молився у своєму домі, і відразу переді мною з’явився чоловік у яскравій одежі.
31 Corneli, exaudita est oratio tua, et eleemosynæ tuæ commemoratæ sunt in conspectu Dei.
Він промовив: «Корнелію, твоя молитва почута, і милостині твої згадалися перед Богом.
32 Mitte ergo in Joppen, et accersi Simonem qui cognominatur Petrus: hic hospitatur in domo Simonis coriarii juxta mare.
Тож надішли [людей] до Яффи та поклич Симона, якого називають Петром; він гостює в домі шкіряника Симона біля моря. Він прийде й говоритиме до тебе».
33 Confestim ergo misi ad te: et tu benefecisti veniendo. Nunc ergo omnes nos in conspectu tuo adsumus audire omnia quæcumque tibi præcepta sunt a Domino.
Я відразу послав по тебе, і добре, що ти прийшов. Зараз ми всі тут перед Богом, щоб послухати все, що Господь тобі наказав.
34 Aperiens autem Petrus os suum, dixit: In veritate comperi quia non est personarum acceptor Deus;
Тоді Петро відкрив вуста й сказав: ―Тепер я розумію, що Бог дійсно неупереджений,
35 sed in omni gente qui timet eum, et operatur justitiam, acceptus est illi.
і в кожному народі Йому до вподоби той, хто боїться Його й чинить по правді.
36 Verbum misit Deus filiis Israël, annuntians pacem per Jesum Christum (hic est omnium Dominus).
Він надіслав синам Ізраїлю Слово, проповідуючи Добру Звістку миру через Ісуса Христа, Який є Господом усіх.
37 Vos scitis quod factum est verbum per universam Judæam: incipiens enim a Galilæa post baptismum quod prædicavit Joannes,
Ви знаєте про справу, що сталася у всій Юдеї, почавши з Галілеї, після хрещення, яке проповідував Іван:
38 Jesum a Nazareth: quomodo unxit eum Deus Spiritu Sancto, et virtute, qui pertransiit benefaciendo, et sanando omnes oppressos a diabolo, quoniam Deus erat cum illo.
як Бог помазав Святим Духом та силою Ісуса з Назарета. Він ходив містами, роблячи добрі справи, та зцілював усіх підкорених дияволом, тому що Бог був із Ним.
39 Et nos testes sumus omnium quæ fecit in regione Judæorum, et Jerusalem, quem occiderunt suspendentes in ligno.
Ми є свідками всього, що Він робив в Юдейській країні та в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на хресті.
40 Hunc Deus suscitavit tertia die, et dedit eum manifestum fieri,
Але Бог воскресив Його третього дня і дав Йому з’являтись
41 non omni populo, sed testibus præordinatis a Deo: nobis, qui manducavimus et bibimus cum illo postquam resurrexit a mortuis.
не всьому народові, а свідкам, обраним наперед Богом, нам, що з Ним їли та пили після того, як Він воскрес із мертвих.
42 Et præcepit nobis prædicare populo, et testificari, quia ipse est qui constitutus est a Deo judex vivorum et mortuorum.
Він наказав нам проповідувати народові та свідчити, що Він – призначений Богом Суддя живих і мертвих.
43 Huic omnes prophetæ testimonium perhibent remissionem peccatorum accipere per nomen ejus omnes qui credunt in eum.
Про Нього свідчать усі пророки, [кажучи], що кожен, хто вірує в Нього, отримає через Його ім’я прощення гріхів.
44 Adhuc loquente Petro verba hæc, cecidit Spiritus Sanctus super omnes qui audiebant verbum.
Коли Петро ще говорив ці слова, Дух Святий зійшов на всіх, хто слухав Слово.
45 Et obstupuerunt ex circumcisione fideles qui venerant cum Petro, quia et in nationes gratia Spiritus Sancti effusa est.
Віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, дивувалися, що дар Святого Духа вилився й на язичників;
46 Audiebant enim illos loquentes linguis, et magnificantes Deum.
бо чули, як ті говорили мовами та прославляли Бога. Тоді Петро сказав:
47 Tunc respondit Petrus: Numquid aquam quis prohibere potest ut non baptizentur hi qui Spiritum Sanctum acceperunt sicut et nos?
«Чи може хтось заборонити хреститися водою тим, хто отримав Духа Святого, як і ми?»
48 Et jussit eos baptizari in nomine Domini Jesu Christi. Tunc rogaverunt eum ut maneret apud eos aliquot diebus.
Він наказав, щоб вони були охрещені в ім’я Ісуса Христа. Тоді просили його, щоб він залишився з ними ще на декілька днів.
