Timotheum Ii 4
1 Testificor coram Deo, et Jesu Christo, qui judicaturus est vivos et mortuos, per adventum ipsius, et regnum ejus:
Перед Богом і Христом Ісусом, Який буде судити живих і мертвих, і [беручи до уваги] Його прихід і Його Царство, я прошу [тебе] наполегливо:
2 prædica verbum, insta opportune, importune: argue, obsecra, increpa in omni patientia, et doctrina.
проповідуй Слово, будь готовий вчасно й невчасно, виправляй, докоряй, закликай – з усім довготерпінням і повчанням.
3 Erit enim tempus, cum sanam doctrinam non sustinebunt, sed ad sua desideria coacervabunt sibi magistros, prurientes auribus,
Адже настане час, коли [люди] не слухатимуть здорового вчення, але оточуватимуть себе вчителями відповідно до власних бажань, щоб лестили слух.
4 et a veritate quidem auditum avertent, ad fabulas autem convertentur.
І відвернуть слух від правди та повернуться до міфів.
5 Tu vero vigila, in omnibus labora, opus fac evangelistæ, ministerium tuum imple. Sobrius esto.
Ти ж будь тверезим в усьому, знось страждання, виконуй роботу проповідника Доброї Звістки, сповнюй своє служіння.
6 Ego enim jam delibor, et tempus resolutionis meæ instat.
Адже я вже пролитий як жертва, і час мого відходу зовсім близько.
7 Bonum certamen certavi, cursum consummavi, fidem servavi.
Я вів добру боротьбу, закінчив забіг, зберіг віру.
8 In reliquo reposita est mihi corona justitiæ, quam reddet mihi Dominus in illa die, justus judex: non solum autem mihi, sed et iis, qui diligunt adventum ejus.
Тепер для мене збережений вінець праведності, який вручить мені в той День Господь, Справедливий Суддя, і не тільки мені, а й усім тим, хто з любов’ю чекав на Його прихід.
9 Festina ad me venire cito.
Постарайся прийти до мене якомога швидше,
10 Demas enim me reliquit, diligens hoc sæculum, et abiit Thessalonicam: Crescens in Galatiam, Titus in Dalmatiam. (aiōn g165)
адже Димас через любов до цього віку покинув мене й пішов до Солуня, Крескент – до Галатії, а Тит – до Далматії. (aiōn g165)
11 Lucas est mecum solus. Marcum assume, et adduc tecum: est enim mihi utilis in ministerium.
Тільки Лука зі мною. Візьми Марка й приведи із собою, бо він корисний мені в служінні.
12 Tychicum autem misi Ephesum.
Тихика ж я послав до Ефеса.
13 Penulam, quam reliqui Troade apud Carpum, veniens affer tecum, et libros, maxime autem membranas.
Коли прийдеш, принеси плащ, який я залишив у Троаді в Карпа, і книги, особливо пергаменти.
14 Alexander ærarius multa mala mihi ostendit: reddet illi Dominus secundum opera ejus:
Олександр, коваль, накоїв мені багато лиха; Господь відплатить йому за його вчинки.
15 quem et tu devita: valde enim restitit verbis nostris.
Уникай і ти його, адже він сильно противився нашим словам.
16 In prima mea defensione nemo mihi affuit, sed omnes me dereliquerunt: non illis imputetur.
Під час мого першого захисту ніхто не став на мій бік, але всі покинули мене. Нехай їм [це] не зарахується.
17 Dominus autem mihi astitit, et confortavit me, ut per me prædicatio impleatur, et audiant omnes gentes: et liberatus sum de ore leonis.
Проте Господь був поряд зі мною й зміцнив мене, щоб через мене проповідування [Доброї Звістки] було сповнене та [щоб] усі народи [її] почули; і мене було визволено з левової пащі.
18 Liberavit me Dominus ab omni opere malo: et salvum faciet in regnum suum cæleste, cui gloria in sæcula sæculorum. Amen. (aiōn g165)
Господь визволить мене від усякого зла й спасе для Свого Небесного Царства. Нехай Йому буде слава навіки-віків! Амінь. (aiōn g165)
19 Saluta Priscam, et Aquilam, et Onesiphori domum.
Привітай Прискіллу, Акилу та дім Онисифора.
20 Erastus remansit Corinthi. Trophimum autem reliqui infirmum Mileti.
Ераст залишився в Коринфі, а Трохима я зоставив хворим у Мілеті.
21 Festina ante hiemem venire. Salutant te Eubulus, et Pudens, et Linus, et Claudia, et fratres omnes.
Постарайся прийти до зими. Тебе вітає Евул, Пуд, Лін, Клавдія й всі брати.
22 Dominus Jesus Christus cum spiritu tuo. Gratia vobiscum. Amen.
Нехай Господь буде з твоїм духом! Нехай благодать буде з вами!
