Petri Ii 2
1 Fuerunt vero et pseudoprophetæ in populo, sicut et in vobis erunt magistri mendaces, qui introducent sectas perditionis: et eum qui emit eos, Dominum negant, superducentes sibi celerem perditionem.
Але як в народі були лжепророки, так і поміж вами будуть лжевчителі, які тайно вноситимуть згубні єресі й, відрікшись Володаря, Який їх викупив, наведуть на себе швидку загибель.
2 Et multi sequentur eorum luxurias, per quos via veritatis blasphemabitur:
І багато хто піде за їхньою розпустою, а через них дорога істини буде зневажатися.
3 et in avaritia fictis verbis de vobis negotiabuntur: quibus judicium jam olim non cessat: et perditio eorum non dormitat.
І в ненаситності вони будуть наживатися на вас через видумані слова. Однак вирок, [винесений] ще здавна, не затримується, а їхня загибель не дрімає.
4 Si enim Deus angelis peccantibus non pepercit, sed rudentibus inferni detractos in tartarum tradidit cruciandos, in judicium reservari. (Tartaroō g5020)
Адже якщо Бог не пощадив ангелів, які згрішили, а передав їх кайданам мороку, відправивши до Тартару, щоб зберегти для суду; (Tartaroō g5020)
5 Et originali mundo non pepercit, sed octavum Noë justitiæ præconem custodivit, diluvium mundo impiorum inducens.
і якщо не пощадив стародавнього світу, навівши на безбожних світовий потоп, але зберіг Ноя, проповідника праведності, і з ним ще сімох;
6 Et civitates Sodomorum et Gomorrhæorum in cinerem redigens, eversione damnavit: exemplum eorum, qui impie acturi sunt, ponens:
і якщо Він засудив міста Содома та Гоморри на руйнування, спопеливши їх і показавши приклад, що трапиться з безбожними людьми,
7 et justum Lot oppressum a nefandorum injuria, ac luxuriosa conversatione eripuit:
проте врятував праведного Лота, який був пригнічений розбещеною поведінкою беззаконних
8 aspectu enim, et auditu justus erat: habitans apud eos, qui de die in diem animam justam iniquis operibus cruciabant.
(адже праведник, живучи між ними, день у день мучив [свою] праведну душу через беззаконні діла, які бачив і чув),
9 Novit Dominus pios de tentatione eripere: iniquos vero in diem judicii reservare cruciandos.
[то] Господь знає, як врятувати благочестивих від випробування, а неправедних зберегти на День суду для покарання,
10 Magis autem eos, qui post carnem in concupiscentia immunditiæ ambulant, dominationemque contemnunt, audaces, sibi placentes, sectas non metuunt introducere blasphemantes:
особливо тих, хто ходить за тілесною зіпсованою пожадливістю й зневажає владу. [Вони] зарозумілі свавільці, які не бояться зневажати славних,
11 ubi angeli fortitudine, et virtute cum sint majores, non portant adversum se execrabile judicium.
тоді як ангели, котрі переважають їх силою і міццю, не виносять на них зневажливого осуду перед Господом.
12 Hi vero velut irrationabilia pecora, naturaliter in captionem, et in perniciem in his quæ ignorant blasphemantes in corruptione sua peribunt,
Але ці [люди] зневажають те, чого не розуміють. Вони, немов нерозумні тварини, народжені для вилову й забиття, [самі] будуть забиті у своїй зіпсованості,
13 percipientes mercedem injustitiæ, voluptatem existimantes diei delicias: coinquinationes, et maculæ deliciis affluentes, in conviviis suis luxuriantes vobiscum,
прийнявши кару як відплату за неправедність. Вони повсякденні розкоші вважають за задоволення. Брудні й мізерні, вони насолоджуються своїм обманом, бенкетуючи з вами.
14 oculos habentes plenos adulterii, et incessabilis delicti. Pellicientes animas instabiles, cor exercitatum avaritia habentes, maledictionis filii:
Маючи очі, повні перелюбу й безупинних гріхів, та серце, привчене до ненаситності, вони зваблюють нестійкі душі. Вони – діти прокляття.
15 derelinquentes rectam viam erraverunt, secuti viam Balaam ex Bosor, qui mercedem iniquitatis amavit:
Покинувши пряму дорогу, вони заблукали, слідуючи дорогою Валаама, [сина] Восора, який полюбив неправедну нагороду.
16 correptionem vero habuit suæ vesaniæ: subjugale mutum animal, hominis voce loquens, prohibuit prophetæ insipientiam.
Проте він отримав докір за своє беззаконня: німа під’яремна ослиця, заговоривши людським голосом, запобігла божевіллю пророка.
17 Hi sunt fontes sine aqua, et nebulæ turbinibus exagitatæ, quibus caligo tenebrarum reservatur.
Вони – безводні джерела й тумани, гнані бурею, для яких приготований морок темряви.
18 Superba enim vanitatis loquentes, pelliciunt in desideriis carnis luxuriæ eos, qui paululum effugiunt, qui in errore conversantur:
Адже промовляючи пишномовні нісенітниці, вони зваблюють тілесною похіттю та розпустою людей, які ледве втекли від тих, хто живе в обмані.
19 libertatem illis promittentes, cum ipsi servi sint corruptionem: a quo enim quis superatus est, hujus et servus est.
Вони обіцяють їм волю, а самі є рабами тління. Адже чим хтось переможений, тим і поневолений.
20 Si enim refugientes coinquinationes mundi in cognitione Domini nostri, et Salvatoris Jesu Christi, his rursus implicati superantur: facta sunt eis posteriora deteriora prioribus.
Бо якщо вони уникнули загнивання світу через пізнання нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потім виявилися оплутані та переможені ним, – то останнє для них гірше від першого.
21 Melius enim erat illis non cognoscere viam justitiæ, quam post agnitionem, retrorsum converti ab eo, quod illis traditum est, sancto mandato.
Адже краще їм було не пізнавати дороги праведності, ніж, пізнавши, відвернутися від святої заповіді, яку їм передали.
22 Contigit enim eis illud veri proverbii: Canis reversus ad suum vomitum: et, Sus lota in volutabro luti.
Справдилося щодо них прислів’я: «Пес повертається до своєї блювотини», а також: «Помита свиня [повертається] валятися в багні».
