Timotheum I 5
1 Seniorem ne increpaveris, sed obsecra ut patrem: juvenes, ut fratres:
Не докоряй старшому [чоловікові], а підбадьорюй [його, ] як батька, молодших – як братів,
2 anus, ut matres: juvenculas, ut sorores in omni castitate:
літніх [жінок] – як матерів, а молодих – як сестер, з усією чистотою.
3 viduas honora, quæ vere viduæ sunt.
Шануй вдів, які й справді є вдовами!
4 Si qua autem vidua filios, aut nepotes habet: discat primum domum suam regere, et mutuam vicem reddere parentibus: hoc enim acceptum est coram Deo.
Якщо ж вдова має дітей чи внуків, то нехай вони спершу навчаться побожно поводитися у своєму домі та відплачувати своїм батькам, бо це до вподоби Богові.
5 Quæ autem vere vidua est, et desolata, speret in Deum, et instet obsecrationibus, et orationibus nocte ac die.
Та, що насправді є вдовою, опинившись на самоті, покладає свою надію на Бога та вдень і вночі перебуває в проханнях і молитвах.
6 Nam quæ in deliciis est, vivens mortua est.
А та, що живе в розкоші, померла ще за життя.
7 Et hoc præcipe, ut irreprehensibiles sint.
Тож наказуй їм це, щоб вони були [людьми, ] яким не можна дорікнути.
8 Si quis autem suorum, et maxime domesticorum, curam non habet, fidem negavit, et est infideli deterior.
Якщо ж хтось не турбується про своїх, а тим паче про свою сім’ю, той зрікся віри та є гіршим від невіруючого.
9 Vidua eligatur non minus sexaginta annorum, quæ fuerit unius viri uxor,
Нехай вдовою вважається та, що має не менше шістдесяти років, була дружиною одного чоловіка
10 in operibus bonis testimonium habens, si filios educavit, si hospitio recepit, si sanctorum pedes lavit, si tribulationem patientibus subministravit, si omne opus bonum subsecuta est.
та має [хорошу] репутацію за свої добрі справи: якщо виростила дітей, була гостинною, мила ноги святим, допомагала тим, що мали труднощі, та присвячувала себе всяким добрим ділам.
11 Adolescentiores autem viduas devita: cum enim luxuriatæ fuerint in Christo, nubere volunt:
Натомість молодших вдів оминай, адже коли їхні тілесні бажання віддаляють їх від Христа, вони хочуть [знову] вийти заміж.
12 habentes damnationem, quia primam fidem irritam fecerunt;
Так [вони] накликають [на себе] суд, адже порушили першу віру.
13 simul autem et otiosæ discunt circuire domos: non solum otiosæ, sed et verbosæ, et curiosæ, loquentes quæ non oportet.
До того ж, ходячи від дому до дому, вони привчаються бути лінивими, і не тільки лінивими, але й пліткарками та надокучливими, говорячи, чого не слід.
14 Volo ergo juniores nubere, filios procreare, matresfamilias esse, nullam occasionem dare adversario maledicti gratia.
Тому я хочу, щоб молоді [вдови] одружувались, народжували дітей, дбали про дім і не давали супротивнику нагоди для нападу.
15 Jam enim quædam conversæ sunt retro Satanam.
Адже деякі вже збочили [та пішли] за сатаною.
16 Si quis fidelis habet viduas, subministret illis, et non gravetur ecclesia: ut iis quæ vere viduæ sunt, sufficiat.
Якщо віруюча [жінка] має вдів [у сім’ї], то нехай допоможе їм. Нехай церква не буде обтяжена, щоби могла допомагати справжнім вдовам.
17 Qui bene præsunt presbyteri, duplici honore digni habeantur: maxime qui laborant in verbo et doctrina.
Старійшини, які добре керують церквою, заслуговують подвійної шани, особливо ті, що старанно працюють у проповідуванні та навчанні.
18 Dicit enim Scriptura: Non alligabis os bovi trituranti. Et: Dignus est operarius mercede sua.
Адже Писання каже: «Не зав’язуй рота волові, що молотить». І ще: «Робітник достойний своєї платні».
19 Adversus presbyterum accusationem noli recipere, nisi sub duobus aut tribus testibus.
Не приймай жодного звинувачення проти старійшини, тільки якщо є двоє чи троє свідків.
20 Peccantes coram omnibus argue: ut et ceteri timorem habeant.
Тих, хто згрішив, картай перед усіма, щоби й інші боялися.
21 Testor coram Deo et Christo Jesu, et electis angelis, ut hæc custodias sine præjudicio, nihil faciens in alteram partem declinando.
Я наполегливо прошу [тебе] перед Богом, Христом Ісусом та перед обраними ангелами: дотримуйся цього без пересуду, не роблячи нічого з упередженням.
22 Manus cito nemini imposueris, neque communicaveris peccatis alienis. Teipsum castum custodi.
Ні на кого не покладай рук поспішно. Не бери участі в чужих гріхах. Зберігай себе в чистоті.
23 Noli adhuc aquam bibere, sed modico vino utere propter stomachum tuum, et frequentes tuas infirmitates.
Не пий [лише] воду, а вживай трохи вина через твій шлунок і часті хвороби.
24 Quorumdam hominum peccata manifesta sunt, præcedentia ad judicium: quosdam autem et subsequuntur.
Гріхи деяких людей очевидні та випереджають [їх ще] до суду, а за деякими вони йдуть слідом.
25 Similiter et facta bona, manifesta sunt: et quæ aliter se habent, abscondi non possunt.
Так само й добрі діла очевидні, а інші не можуть залишитись прихованими.
