I Regum 5
1 Misit quoque Hiram rex Tyri servos suos ad Salomonem: audivit enim quod ipsum unxissent regem pro patre ejus: quia amicus fuerat Hiram David omni tempore.
І послав Хіра́м, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його пома́зали на царя на місце батька його, бо Хіра́м був при́ятелем Давидовим по всі дні.
2 Misit autem Salomon ad Hiram, dicens:
І послав Соломон до Хірама, говорячи:
3 Tu scis voluntatem David patris mei, et quia non potuerit ædificare domum nomini Domini Dei sui propter bella imminentia per circuitum, donec daret Dominus eos sub vestigio pedum ejus.
„Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через ві́йни, що ото́чували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під сто́пи ніг його.
4 Nunc autem requiem dedit Dominus Deus meus mihi per circuitum, et non est satan, neque occursus malus.
А тепер Госпо́дь, Бог мій, дав мені відпочи́нок навко́ло, — нема противника, і нема злого випа́дку.
5 Quam ob rem cogito ædificare templum nomini Domini Dei mei, sicut locutus est Dominus David patri meo, dicens: Filius tuus, quem dabo pro te super solium tuum, ipse ædificabit domum nomini meo.
І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму ба́тькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Йме́ння Мого́.
6 Præcipe igitur ut præcidant mihi servi tui cedros de Libano, et servi mei sint cum servis tuis: mercedem autem servorum tuorum dabo tibi quamcumque petieris: scis enim quomodo non est in populo meo vir qui noverit ligna cædere sicut Sidonii.
А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Лива́ну, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає ніко́го, хто вмів би стинати дерева, як сидо́няни“.
7 Cum ergo audisset Hiram verba Salomonis, lætatus est valde, et ait: Benedictus Dominus Deus hodie, qui dedit David filium sapientissimum super populum hunc plurimum.
І сталося, як почув Хіра́м Соломонові слова́, то дуже зраді́в та й сказав: „Благослове́нний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим наро́дом!“
8 Et misit Hiram ad Salomonem, dicens: Audivi quæcumque mandasti mihi: ego faciam omnem voluntatem tuam in lignis cedrinis et abiegnis.
І послав Хірам до Соломона, говорячи: „Почув я про те, про що посилав ти до мене. Я ви́конаю все бажа́ння твоє, щодо де́рева ке́дрового та дерева кипари́сового.
9 Servi mei deponent ea de Libano ad mare, et ego componam ea in ratibus in mari usque ad locum quem significaveris mihi: et applicabo ea ibi, et tu tolles ea: præbebisque necessaria mihi, ut detur cibus domui meæ.
Мої раби спу́стять із Ливану до моря, а я їх посклада́ю в плоти́, і відпра́влю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку, і порозбива́ю їх там, і ти забере́ш. А ти ви́конаєш моє бажа́ння, — дати хліба для мого дому“.
10 Itaque Hiram dabat Salomoni ligna cedrina, et ligna abiegna, juxta omnem voluntatem ejus.
І давав Хірам Соломонові дере́ва ке́дрові та дерева кипари́сові, — усе за бажа́нням його.
11 Salomon autem præbebat Hiram coros tritici viginti millia in cibum domui ejus, et viginti coros purissimi olei: hæc tribuebat Salomon Hiram per singulos annos.
А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч ко́рів пшениці, — живність для дому його, та двадцять тисяч ко́рів то́вченої оливи. Так давав Соломон Хірамові рік-у-рік.
12 Dedit quoque Dominus sapientiam Salomoni, sicut locutus est ei: et erat pax inter Hiram et Salomonem, et percusserunt ambo fœdus.
А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому́. І був мир між Хірамом та між Соломоном, і оби́два вони склали умову.
13 Elegitque rex Salomon operarios de omni Israël, et erat indictio triginta millia virorum.
А Соломон зібрав дани́ну робітникі́в зо всьо́го Ізраїля, і була та данина — тридцять тисяч чоловіка.
14 Mittebatque eos in Libanum, decem millia per menses singulos vicissim, ita ut duobus mensibus essent in domibus suis: et Adoniram erat super hujuscemodi indictione.
І він посилав їх до Ливану, по десять тисяч на місяць, напереміну: місяць були вони на Лива́ні, два місяці — у домі своїм; а Адонірам доглядав над робітника́ми.
15 Fueruntque Salomoni septuaginta millia eorum qui onera portabant, et octoginta millia latomorum in monte,
І було в Соломона сімдеся́т тисяч тягаро́вих носіїв та вісімдеся́т тисяч ламачі́в у гора́х,
16 absque præpositis qui præerant singulis operibus, numero trium millium et trecentorum, præcipientium populo et his qui faciebant opus.
окрім трьох тисяч і трьох сотень керівникі́в, що настанови́в Соломон над працею, — вони правили над народо́м, що робили працю.
17 Præcepitque rex ut tollerent lapides grandes, lapides pretiosos in fundamentum templi, et quadrarent eos:
І цар наказав, і вони лама́ли велике камі́ння, каміння дороге, щоб закла́сти дім із те́саного каміння.
18 quos dolaverunt cæmentarii Salomonis et cæmentarii Hiram: porro Giblii præparaverunt ligna et lapides ad ædificandam domum.
І їх оте́сували будівни́чі Соломонові й будівни́чі Хірамові та ґівляни, і нагото́вили де́рева та камі́ння на збудува́ння храму.
