Corinthios I 1
1 Paulus vocatus Apostolus Jesu Christi per voluntatem Dei, et Sosthenes frater,
Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,
2 ecclesiæ Dei, quæ est Corinthi, sanctificatis in Christo Jesu, vocatis sanctis, cum omnibus qui invocant nomen Domini nostri Jesu Christi, in omni loco ipsorum et nostro.
Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —
3 Gratia vobis, et pax a Deo Patre nostro, et Domino Jesu Christo.
благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
4 Gratias ago Deo meo semper pro vobis in gratia Dei, quæ data est vobis in Christo Jesu:
Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,
5 quod in omnibus divites facti estis in illo, in omni verbo, et in omni scientia.
бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,
6 Sicut testimonium Christi confirmatum est in vobis:
бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,
7 ita ut nihil vobis desit in ulla gratia, exspectantibus revelationem Domini nostri Jesu Christi,
так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.
8 qui et confirmabit vos usque in finem sine crimine, in die adventus Domini nostri Jesu Christi.
Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!
9 Fidelis Deus: per quem vocati estis in societatem filii ejus Jesu Christi Domini nostri.
Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.
10 Obsecro autem vos fratres per nomen Domini nostri Jesu Christi: ut idipsum dicatis omnes, et non sint in vobis schismata: sitis autem perfecti in eodem sensu, et in eadem sententia.
Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!
11 Significatum est enim mihi de vobis fratres mei ab iis, qui sunt Chloës, quia contentiones sunt inter vos.
Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.
12 Hoc autem dico, quod unusquisque vestrum dicit: Ego quidem sum Pauli: ego autem Apollo: ego vero Cephæ: ego autem Christi.
А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.
13 Divisus est Christus? numquid Paulus crucifixus est pro vobis? aut in nomine Pauli baptizati estis?
Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?
14 Gratias ago Deo, quod neminem vestrum baptizavi, nisi Crispum et Caium:
Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,
15 ne quis dicat quod in nomine meo baptizati estis.
щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.
16 Baptizavi autem et Stephanæ domum: ceterum nescio si quem alium baptizaverim.
Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.
17 Non enim misit me Christus baptizare, sed evangelizare: non in sapientia verbi, ut non evacuetur crux Christi.
Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.
18 Verbum enim crucis pereuntibus quidem stultitia est: iis autem qui salvi fiunt, id est nobis, Dei virtus est.
Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!
19 Scriptum est enim: Perdam sapientiam sapientium, et prudentiam prudentium reprobabo.
Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“
20 Ubi sapiens? ubi scriba? ubi conquisitor hujus sæculi? Nonne stultam fecit Deus sapientiam hujus mundi? (aiōn g165)
Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту? (aiōn g165)
21 Nam quia in Dei sapientia non cognovit mundus per sapientiam Deum: placuit Deo per stultitiam prædicationis salvos facere credentes.
Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.
22 Quoniam et Judæi signa petunt, et Græci sapientiam quærunt:
Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,
23 nos autem prædicamus Christum crucifixum: Judæis quidem scandalum, gentibus autem stultitiam,
а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,
24 ipsis autem vocatis Judæis, atque Græcis Christum Dei virtutem, et Dei sapientia:
а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!
25 quia quod stultum est Dei, sapientius est hominibus: et quod infirmum est Dei, fortius est hominibus.
Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!
26 Videte enim vocationem vestram, fratres, quia non multi sapientes secundum carnem, non multi potentes, non multi nobiles:
Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.
27 sed quæ stulta sunt mundi elegit Deus, ut confundat sapientes: et infirma mundi elegit Deus, ut confundat fortia:
Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,
28 et ignobilia mundi, et contemptibilia elegit Deus, et ea quæ non sunt, ut ea quæ sunt destrueret:
і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.
29 ut non glorietur omnis caro in conspectu ejus.
так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.
30 Ex ipso autem vos estis in Christo Jesu, qui factus est nobis sapientia a Deo, et justitia, et sanctificatio, et redemptio:
А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,
31 ut quemadmodum scriptum est: Qui gloriatur, in Domino glorietur.
щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“
