< پەندەکانی سلێمان 24 >
ئیرەیی بە پیاوخراپان مەبە، ئارەزوو مەکە لەگەڵیاندا بیت، | 1 |
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
چونکە دڵیان پیلانی زۆرداری دەکێشێت و لێوەکانیان باسی گرفتنانەوە دەکەن. | 2 |
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
بە دانایی ماڵ بنیاد دەنرێت، بە تێگەیشتنیش دەچەسپێت، | 3 |
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
بە زانیاریش ژوورەکان پڕ دەبن لە هەموو گەنجینەیەکی بە نرخ و جوان. | 4 |
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
پیاوی دانا بەتوانایە، کەسی زانا هێزی زیاد دەبێت. | 5 |
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
بێگومان بە ڕاوێژەوە شەڕ دەکەیت، سەرکەوتنیش بە زۆری ئامۆژگارانە. | 6 |
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
دانایی بەرزە بۆ گێل، لە کۆڕی ناو دەروازەدا دەمی لێک ناکاتەوە. | 7 |
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
ئەوەی بیر لە خراپە بکاتەوە، بە تەڵەکەباز ناودەبردرێت. | 8 |
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
پیلانی گێلایەتی گوناهە، خەڵک قێزیان لە گاڵتەجاڕە. | 9 |
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
ئەگەر ورە بەردەیت لە ڕۆژی تەنگانە، بێ هێزیت! | 10 |
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
ئەوانە دەرباز بکە کە بۆ مردن دەبردرێن و لەوانەی بۆ سەربڕین پاڵخراون، کەمتەرخەم مەبە. | 11 |
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
ئەگەر بڵێی: «ئەوەتا ئەمەم نەزانیوە،» ئایا هەڵسەنگێنەری دڵەکان تێناگات؟ ئەوەی گیانت دەپارێزێت ئایا نازانێت؟ ئایا سزای مرۆڤ بەپێی کردەوەکانی ناداتەوە؟ | 12 |
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
ڕۆڵە، هەنگوین بخۆ، چونکە باشە و شیلەی هەنگوین لە گەرووت شیرینە، | 13 |
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
هەروەها بزانە دانایی بۆ گیانت بەم جۆرەیە. ئەگەر دانایی بدۆزیتەوە دواڕۆژت دەبێت و ئومێدبڕ نابیت. | 14 |
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
وەک خراپەکار خۆت مەڵاس مەدە بۆ ماڵی کەسی ڕاستودروست، هەڵمەکوتە سەر جێی حەسانەوەی، | 15 |
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
چونکە کەسی ڕاستودروست حەوت جار دەکەوێت و هەڵدەستێتەوە، بەڵام کارەسات بەدکاران تێکدەشکێنێت. | 16 |
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
بە ساتمەکردنی دوژمنت شاد مەبە، بە کەوتنیشی دڵت خۆش نەبێت، | 17 |
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
نەوەک یەزدان ببینێت و بەلایەوە خراپ بێت، جا تووڕەیی خۆی لێ بگێڕێتەوە. | 18 |
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
مەراق لە خراپەکاران مەخۆ، ئیرەیی بە بەدکاران مەبە، | 19 |
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
چونکە خراپەکار دواڕۆژی نابێت و چرای بەدکاران دەکوژێتەوە. | 20 |
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
ڕۆڵە، لە یەزدان و پاشا بترسە، تێکەڵی یاخیبووەکان مەبە، | 21 |
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
چونکە بەڵایان لەپڕ دێت، بەڵای هەردووکیان کێ دەیزانێت؟ | 22 |
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
هەروەها ئەمەش قسەی دانایانە: لایەنگریکردن لە دادوەری باش نییە. | 23 |
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
ئەوەی بە بەدکار بڵێت: «تۆ بێتاوانی،» گەلان نەفرەتی لێ دەکەن و نەتەوەکان تاوانباری دەکەن. | 24 |
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
بەڵام ئەوانەی بەدکار تاوانبار دەکەن دەکەونە خۆشی و بەرەکەتی باشیان بەسەردا دەڕژێت. | 25 |
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
وەڵامی ڕاست وەک ماچی لێوە. | 26 |
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
کاروباری خۆت لە دەرەوە ڕاپەڕێنە و لە کێڵگەکەت ئامادەی بکە، دوای ئەمە ماڵی خۆت بنیاد بنێ. | 27 |
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
بەبێ هۆ لە دژی دراوسێکەت شایەتی مەدە، بە لێوەکانت فێڵ مەکە. | 28 |
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
مەڵێ: «چی لێکردووم، ئاوای لێ دەکەم، سزای ئەو پیاوە بەپێی کردەوەکەی دەدەمەوە.» | 29 |
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
بەلای کێڵگەی پیاوی تەمبەڵ تێپەڕیم، بەلای ڕەزەمێوی کەسی تێنەگەیشتووش. | 30 |
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
چقڵ هەمووی داگرتبوو، گەزگەزکە هەمووی داپۆشی بوو، کەڵەکە بەردەکانی ڕووخابوو. | 31 |
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
تەماشام کرد و لە دڵی خۆمدا لێکم دایەوە، بینیم و وانەم لێ وەرگرت: | 32 |
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
کەمێک خەوتن، کەمێک خەواڵووبوون، کەمێکیش دەست تێکنان بۆ ڕاکشان، | 33 |
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
ئینجا هەژاریت وەک چەتە دێت، نەبوونیشت وەک چەکدار. | 34 |
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“