< پەندەکانی سلێمان 18 >
کەسی دوورەپەرێز دوای ئارەزووی خۆی کەوتووە، بە ڕووی هەموو داناییەکی تەواودا دەتەقێتەوە. | 1 |
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
گێل خۆشی لە تێگەیشتن نابینێت، بەڵکو بە پەخشکردنی ئەوەی لە دڵیدایە. | 2 |
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
بە هاتنی خراپەکار سووکایەتیش دێت، لەگەڵ شەرمەزاریش ڕیسوایی. | 3 |
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
قسەی دەمی مرۆڤ ئاوێکی قووڵە، بەڵام سەرچاوەی دانایی کانیاوێکی هەڵقوڵاوە. | 4 |
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
نە لایەنگری خراپەکار باشە، نە بێبەشکردنی ڕاستودروست لە دادپەروەری. | 5 |
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
لێوەکانی کەسی گێل دەیهێننە ناو ناکۆکییەوە، دەمی بانگی لێدان دەکات. | 6 |
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
دەمی گێل دەبێتە هۆی لەناوچوونی، لێوەکانیشی تەڵەن بۆ گیانی. | 7 |
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
قسەکانی دەمشڕ وەک پارووی بەتامە، شۆڕ دەبێتەوە ناو ورگ. | 8 |
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
ئەوەی سست بێت لە کارەکەی برای وەستای وێرانکردنە. | 9 |
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
ناوی یەزدان قوللەیەکی بەهێزە، کەسی ڕاستودروست بۆ ئەوێ ڕادەکات و پەناگیر دەبێت. | 10 |
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
سامانی دەوڵەمەند شاری قەڵابەندیەتی، وەک شوورایەکی بڵندە بە خەیاڵی ئەو. | 11 |
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
پێش شکستهێنان دڵی مرۆڤ بەفیزە، بەڵام پێش ڕێزلێنان بێفیزە. | 12 |
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
ئەوەی وەڵامی شتێک بداتەوە پێش بیستنی دەبێتە مایەی گێلایەتی و شەرمەزاری بۆی. | 13 |
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
ڕۆحی مرۆڤ بەرگەی نەخۆشی دەگرێت، بەڵام ڕۆحی تێکشکاو کێ بەرگەی دەگرێت؟ | 14 |
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
دڵی پیاوی تێگەیشتوو زانیاری وەردەگرێت، گوێی دانایانیش داوای زانینی لێ دەکات. | 15 |
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
دیاری مرۆڤ ڕێگای خۆش دەکات و بەرەو ئامادەبوونی گەورە پیاوانی دەبات. | 16 |
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
ئەوەی یەکەم جار سکاڵا بکات لەوە دەچێت ڕاست بێت، هەتا نزیکەکەی دێت و لێی دەکۆڵێتەوە. | 17 |
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
تیروپشک ناکۆکی دەبڕێنێتەوە و بەهێزەکان لە یەکتر جیا دەکاتەوە. | 18 |
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
خراپە دەرهەق بە برا، ئاشتکردنەوەی لە شاری قەڵابەند سەختترە، ناکۆکیش وەک شمشیرەی دەروازەی قەڵایە. | 19 |
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
لە بەروبوومی دەمی مرۆڤ سکی تێردەبێت، لە دروێنەی لێوەکانی خۆی تێر دەخوات. | 20 |
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
مردن و ژیان بە دەست زمانە، ئەوەی حەزی لێی بێت بەروبوومەکەی دەخوات. | 21 |
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
ئەوەی ژنێکی دەست بکەوێت خێرێکی دەست دەکەوێت، ڕەزامەندی یەزدانیش بەدەستدەهێنێت. | 22 |
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
هەژار بۆ بەزەیی دەپاڕێتەوە، بەڵام دەوڵەمەند بە ڕەقی وەڵام دەداتەوە. | 23 |
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
پیاو برادەری زۆر بێت خۆی گرفتار دەکات، بەڵام دۆستێک هەیە لە برا نزیکترە. | 24 |
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.