< ئەیوب 6 >

ئەیوبیش وەڵامی دایەوە: 1
А Йов відповів та й сказав:
«خۆزگە دەتوانرا خەم و پەژارەکەم بکێشن و هەموو دەرد و بەڵاکەم بخەنە تای تەرازووەوە! 2
„Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі,
بێگومان لە لمی دەریا قورستر دەبوو، لەبەر ئەوە بە هەڵەشەیی قسەم کرد. 3
то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть!
تیرەکانی خودای هەرە بەتوانا لە مندان و ڕۆحم لە ژەهراوەکەیان دەخواتەوە؛ بەڵا تۆقێنەرەکانی خودا لە دژی من ڕیزیان بەستووە. 4
Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...
ئایا کەرەکێوی کە گیای هەبێت دەزەڕێنێت، یان گا لەسەر ئالیکەکەی دەقۆڕێنێت؟ 5
Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?
ئایا خواردنێکی بێ تام بەبێ خوێ دەخورێت، یان لینجاوی پاڵپینە تامی هەیە؟ 6
Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́?
من قێز لەو خواردنانە دەکەمەوە، نەفسم ڕەتیان دەکاتەوە دەستیان لێ بدەم. 7
Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.
«خۆزگە داواکارییەکەم دەهاتە دی و ئەوەی چاوەڕێم دەکرد خودا پێی دەدام، 8
О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог!
کە خودا ڕازی بێت وردوخاشم بکات و دەستی لێم بکاتەوە تاوەکو ژیانم ببڕێتەوە! 9
О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, —
هەرچەندە ئازارەکانم دەستم لێ ناپارێزن، بەڵام هەتا ئێستاش دڵنەواییەکەم ئەمەیە، کە نکۆڵیم لە وشەکانی خودا پیرۆزەکە نەکردووە. 10
то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого!
«هێزی من چییە هەتا چاوەڕوان بم و کۆتاییم چییە هەتا دانبەخۆمدا بگرم؟ 11
Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це?
ئایا هێزم هێزی بەردە؟ یان گۆشتم بڕۆنزە؟ 12
Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́?
سەرکەوتن لە من دوورکەوتووەتەوە، ئایا هیچ لە دەسەڵاتی مندا هەیە؟ 13
Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене?
«ئەگەر کەسێک خۆشەویستی بۆ هاوڕێکەی دەرنەبڕێت، ئەوا ڕێزی خودای هەرە بەتواناشی نەگرتووە. 14
Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього.
بەڵام براکانم وەک جۆگەی ئاو پشتیان لێکردم، وەک جۆگەی ناو دۆڵەکان پڕن و بەسەر کەنارەکانیاندا دەڕژێن. 15
Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони,
کاتێک لێڵن لەبەر شەختە بەفر تێیاندا دەتوێتەوە، 16
темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг.
بەڵام کە دەڕۆن کۆتاییان پێ دێت، کە گەرما داهات لە شوێنی خۆیان وشک دەبن. 17
Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́.
کاروانەکان لە ڕێگای خۆیان لا دەدەن، دەچنە ناو چۆڵەوانی و لەناودەچن. 18
Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають.
کاروانەکانی تێما بۆی دەگەڕێن، بازرگانەکانی شەبا هیوادارن کە بیدۆزنەوە، 19
Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них.
کە هاتنە لای بێ ئومێد بوون، بێزار بوون، چونکە متمانەیان پێی کردبوو. 20
І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились.
ئێستا ئێوەش وەک ئەوتان لێهاتووە، سوودتان نییە، بینیتان کە چیم بەسەرهاتووە ئێوە تۆقین. 21
Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались!
ئایا هیچ کاتێک پێم گوتن:”لە پێناوی من شتێک بدەن، بە سامانی خۆتان بمکڕنەوە، 22
Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене,
لە دەستی دوژمن دەربازم بکەن، لە دەستی ستەمکار بمکڕنەوە؟“ 23
і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“
«فێرم بکەن، من بێدەنگ دەبم، تێمبگەیەنن لە چ شتێک گومڕا بووم! 24
Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені.
ئای، قسەی ڕاست چەند بریندارکەرە! بەڵام ئەو بەڵگانەی کە دەیانهێننەوە چی دەسەلمێنن؟ 25
Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас?
ئایا لەسەر قسەکانم سەرزەنشتم دەکەن، ئەوەی دەیڵێم بە با دەڕوات؟ 26
Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного,
بەڵکو ئێوە هەتیو دەفرۆشن و چاڵ بۆ هاوڕێی خۆتان هەڵدەکەنن. 27
і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!
«ئێستا باش تێم بڕوانن، چونکە من لە ڕووی ئێوەدا درۆ ناکەم. 28
Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди.
تکایە پاشگەز بنەوە! ستەمم لێ مەکەن، ئەگینا ڕاستودروستییەکەم دەخەنە گومانەوە. 29
Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда!
ئایا بەدکاری لەسەر زاری منە، یان زمانم تامی خراپەکاری جیا ناکاتەوە؟ 30
Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя?

< ئەیوب 6 >