Psalm 78
1 [Psalm lal Asaph] Mwet luk, porongo mwe luti luk, Ac lohang nu ke ma nga fahk.
Пісня навча́льна Асафова.
2 Nga ac orekmakin kas lalmwetmet In aketeya ma lukma in pacl somla,
нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
3 Ke ma su kut lohng ac etu, Su mwet matu lasr elos srumun nu sesr.
Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
4 Kut ac fah tia okanla ma inge liki tulik natusr; Kut ac fah fahkak nu sin fwil tok uh Ke ku lun LEUM GOD ac orekma yohk lal Ac ma wolana su El oru.
того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
5 El sang ma sap nu sin mwet Israel Ac ma sap ku nu sin fwil natul Jacob. El sapkin nu sin mwet matu lasr Tuh elos in luti ma sap lal nu sin tulik natulos.
Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
6 Tuh fwil se tok uh in etu ke ma inge Ac elos in tafwela pac nu sin tulik natulos.
щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
7 Fin ouinge, elos fah oayapa filiya lulalfongi lalos in God Ac tia mulkunla orekma lal, A elos fah akos ma sap lal pacl e nukewa.
І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
8 Elos ac fah tia oana mwet matu lalos meet ah, Su seakos ac likkeke, Ac lulalfongi lalos tiana ku, Ac elos tia nunak pwaye nu sin God.
І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
9 Mwet Ephraim elos tuh us pisr ac sukan pisr natulos A elos kaingla in len in mweun.
Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
10 Elos tia liyaung wuleang lalos nu sin God, Ac elos srangesr akos ma sap lal.
вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
11 Elos mulkunla orekma lal, Oayapa mwenmen su El oru ye mutalos.
і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
12 God El oru ma usrnguk ye mutun mwet matu lalos In acn Zoan in facl Egypt.
Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
13 God El oralik meoa ac lela tuh elos in fahsr sasla; El oru tuh kof uh in tuyak oana eol.
Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
14 Ke len uh El kololos ke sie pukunyeng, Ac ke fong uh ke kalem ke e.
і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
15 El foklalik eot uh yen mwesis Ac sang kof nimalos liki acn loal.
на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
16 El oru tuh soko infacl srisrik in tuku ke eot uh me, Ac orala tuh kof uh soror oana soko infacl.
Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
17 Tusruktu, elos srakna orekma koluk lain God, Ac elos lain El Su Fulatlana yen mwesis.
Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
18 Elos ke pacna srike God Ke elos sapkin tuh Elan kitalos ke mwe mongo elos lungse.
і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
19 Elos kaskas lain God ac fahk, “Ya God El ku in ase mwe mongo in acn mwesis uh?
І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
20 Pwaye lah El puokya eot uh Ac kof uh kahkma. Na fuka, El ku pac in ase bread nasr Ac kite mwet lal ke ikwa?”
Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
21 Ke ma inge LEUM GOD El kasrkusrak ke El lohng kas lalos. El akkeokye mwet lal ke e, Ac kasrkusrak lal kaclos yokelik,
Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
22 Mweyen wangin lulalfongi lalos in El, Ac elos tia lulalfongi lah El ac ku in molelosla.
бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
23 Na God El kaskas nu yen engyeng uh Ac sapkin tuh srungul we in ikakelik;
А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
24 El sang wheat inkusrao me Ke El supwama manna nalos.
і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
25 Ouinge, mwet uh mongo ke mwe mongo nun lipufan, Ac God El supwama fal nu ke enenu lalos.
Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
26 El oayapa oru tuh eng kutulap in tuhyak, Ac ke ku lal El purakak eng eir me.
Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
27 Na El supweya won nu sin mwet lal, Pus oana puk weacn uh.
і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
28 Won inge putati infulwen na nien aktuktuk lalos, Ac raunela lohm nuknuk selos.
і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
29 Ouinge mwet uh mongo ac arulana kihp, Tuh God El sang nu selos fal nu ke enenu lalos.
І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
30 Tusruktu, elos soenna muti ke kena lalos, Ac elos srakna mongo
Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
31 Ke God El kasrkusrak selos Ac uniya mukul su fokoko emeet lalos; Aok, mukul fusr su wo emeet sin mwet Israel.
а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
32 Ne ouinge elos srakna oru ma koluk God El finne orek mwenmen nu selos, ac elos srakna tia lulalfongel.
Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
33 Ke ma inge God El aksafye len lalos oana lusen mong se; In kitin pacl na El arulana kunausla moul lalos.
— і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
34 Pacl nukewa ma God El ac onela kutu selos Na mwet lula uh ac forla nu sel, Elos ac auliyak ac pre ke kuiyalos nufon.
Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
35 Elos esamak lah God El nien molela lalos, Ac El Su Kulana El tuku kasrelos.
і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
36 Tusruktu kas nukewa lalos kikiap — Tiana pwaye ma elos fahk.
І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
37 Elos tia nunak pwaye nu sel; Elos tia inse pwaye nu ke wuleang lalos nu sel.
бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
38 Tusruktu, God El pakomuta mwet lal. El nunak munas ke ma koluk lalos Ac tia kunauselosla. Pacl pus El sruokya mulat lal lukelos, Ac kutongya kasrkusrak lal.
Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
39 El esam lah mwet inge elos mwet moul in ikwa, Moul lalos oana eng uh ke ac tuhwot ac tia folok.
і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
40 Pus na pacl elos aktoasrye God yen mwesis, Oayapa pus na pacl elos aksupwaryal.
Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
41 Pus na pacl elos srike God Ac akkeokye insien God Mutal lun Israel.
І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
42 Elos mulkunla ku lulap lal Ac len se El tuh molelosla liki mwet lokoalok lalos,
вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
43 Ac orala ma ku ac usrnguk In acn Zoan in facl Egypt.
як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
44 El ekulla infacl we nu ke srah Na wangin kof mwet Egypt in nim.
і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
45 El supwala un loang nu inmasrlolos, mwe akkeokyalos, Ac frog in kunausla acn selos.
Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
46 El supwala locust in kangla fokinsak sunalos Ac in kunausla ima lalos.
А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
47 El kunausla ima grape lalos ke af yohk kosra, Ac kunausla sak fig ke aunfong oyohu.
Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
48 El uniya cow natulos ke af yohk kosra, Ac un kosro natulos ke sarom.
І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
49 El srunglulos Ke kasrkusrak ac mulat lal, Oana sie un lipufan su tuku in use misa.
Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
50 El tia sruokya mulat lal Ku molela moul lalos, A El onelos ke mwe akkeok.
Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
51 El uniya wounse nukewa In sou nukewa lun mwet Egypt.
І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
52 Na El kolla mwet lal oana sie shepherd, Ac pwanulos sasla yen mwesis.
І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
53 El kololos in misla ac elos tia sangeng, A meoa tuku ac afunla mwet lokoalok lalos.
І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
54 El kololos nu ke acn mutal sel, Nu ke eol we su El sifacna eisla.
І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
55 El lusak mwet in facl sac ke mwet lal elos utyak Ac El kitalik acn selos nu sin sruf lun Israel, Ac sang lohm sin mwet we nu sin mwet lal.
І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
56 Tusruktu, elos tuyak lain God Kulana, Ac kena sifilpa srikal. Elos tia akos ma sap lal,
Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
57 A elos forla liki God ac tia pwaye nunak lalos nu sel, oapana mwet matu lalos meet ah; Elos sesuwos oana soko sukan pisr kururu.
і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
58 Elos arulana akkasrkusrakye God ke nien alu lalos Ac ke ma sruloala lalos.
І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
59 God El arulana mulat ke El liye ma inge, Ac El sisla na pwaye mwet Israel.
Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
60 God El som liki lohm nuknuk sel in Shiloh, Lohm se su El muta loac inmasrlosr.
і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
61 El lela tuh mwet lokoalok lasr in sruokya Tuptup in Wuleang, Su akilenyen ku ac wolana lal.
і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
62 El arulana toasr sin mwet lal Ac El lela tuh elos in anwuki sin mwet lokoalok lalos.
І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
63 Mukul fusr elos misa ke mweun, Ac mutan fusr uh wangin mwet elos in payuk se.
його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
64 Mwet tol elos anwuki, Na tia lela tuh katinmas kialos in eoksra.
його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
65 Na Leum El sifil ngutalik oana mwet se su motul ngutalik — El oana sie mukul fokoko su pirikyukyak ke sripen wain.
Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
66 Na El ukwauk mwet lokoalok ac kutangulosla, Pwanang elos mwekinla nwe tok.
і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
67 Tusruk El sisla sruf lal Joseph, Ac El tia sulela sruf lal Ephraim.
Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
68 A El sulela sruf lal Judah, Oayapa Eol Zion, su El arulana lungse.
а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
69 El musaela Tempul lal ingo, In oana lohm sel inkusrao. El oru in okak ac ku, oana faclu, Su oakwuki nwe tok.
І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
70 God El sulella David, mwet kulansap lal, Su El usalu liki inima,
І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
71 Acn el muta liyaung sheep we, Ac El oru tuh elan tokosra fin Israel — Elan oana sie mwet shepherd lun mwet lun God.
від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
72 Ouinge David el liyalosyang ke inse pwaye Ac ke pah in nunak lal, el kololos.
і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
