< Psalm 73 >
1 [Psalm lal Asaph] Pwaye God El kulang nu sin Israel, Aok, nu selos su nasnas insialos.
Псалом Аса́фів.
2 Tusruktu apkuran nga in fuhleak, Ac lulalfongi luk apkuran in wanginla.
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 Ke nga liye wo ouiya nu sin mwet koluk, Nga srangesroayak kaclos.
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 Elos tia pula ngal, Manolos ku na ac fokoko.
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 Elos tiana keok oana kutu mwet uh, Ac elos tia wi pulakin mwe lokoalok su sun mwet saya.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 Arulana kalem filang lalos oana soko ah in walwal, Ac sulallal lalos oana nuknuk elos nukum.
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 Insialos sessesla ke nunak koluk, Ac nunkalos kafofo ke sukyen pwapa sulallal.
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 Elos isrun mwet ngia, ac kaskas ke ma koluk, Elos inse fulat ac elos pwapa in akkeokye mwet saya.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 Elos kaskas koluk ke God inkusrao, Ac sap keke nu sin mwet fin faclu ke inse fulat lalos.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 Oru, finne mwet lun God, elos forang pac nu selos, Ac lulalfongi ma nukewa elos fahk.
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 Elos fahk, “God El tia ku in etu; El su Fulatlana tia ku in konauk!”
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 Pa inge ouiyen mwet koluk uh. Pus ma lalos, ac pacl nukewa fisrasrna elos in sifilpa konauk kutu.
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 Mea pwaye lah wanginna sripa ke nga srike in moul nasnas Ac tia oru kutena ma koluk?
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 O God, kom akkeokyeyu len nufon; Ke lotutang nukewa kom kaiyu.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 Nga fin fahk kain kas inge, Na ma nga oru uh ac oana ngan tia sie sin mwet lom.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 Nga srike in nunku ke ouiya se inge Tuh arulana upa nga in kalem kac,
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 Nwe ke nga som nu in lohm mutal sin God. Toko nga fah kalem kac lah mea ac sikyak nu sin mwet koluk uh.
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 Kom ac fah fuhlelosi in acn musresre, Ac oru tuh elos in putatyang nu in ongoiya lulap.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 Elos sa na in kunausyukla, Ac saflaiyalos elos ac misa ke misa na koluk.
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 Elos oana sie mweme su wanginla ke lotutang. Ke kom tukakek, O Leum, na elos wanginla.
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 Ke nunak luk uh upa Ac insiuk keok,
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 Nga lalfonla oana soko kosro, Ac nga tia ku in kalem ke nunak lom.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 Tusruktu, nga apkuran nu yurum pacl e nukewa; Ac kom sruokya pouk.
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 Kom kolyu ke oakwuk lom, Ac tok kom fah eisyu nu yurum ke sunak.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 Mea pac nga fah enenu inkusrao sayom? Ac ke kom oasr yuruk, mea pac nga enenu fin faclu?
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 Sahp nunak luk, ac monuk, ac munasla, Tusruktu God El ku luk; El mukefanna pa nga enenu.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 Pwayena lah elos su siskomla elos ac fah tuhlac; Kom fah kunauselosla su tia pwaye nu sum.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 A funu nga, fuka woiya ke nga apkuran nu sin God, In konauk molela yurin LEUM GOD Fulat, Ac in fahkak ma nukewa El oru!
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!