Soakas 6
1 Wen nutik, ya kom wulela in akfalye soemoul lun siena mwet?
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
2 Ya kom sremla ke kas lom sifacna, ac sruhu ke wulela lom sifacna?
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
3 Ke ouinge, wen nutik, kom muta ye ku lun mwet sacn, tusruktu pa inge inkanek se ma ac ku in tulekomla liki uh: sulaklak nu yorol ac kwafe elan tulekomla.
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
4 Nimet motulla ku mongla nwe ke na kom orala.
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
5 Srola liki kwasrip sacn oana sie won, ku soko deer ma kaingla liki sie mwet sruh kosro.
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
6 Mwet alsrangesr uh enenu in lutlut ke ouiyen moul lun mak uh.
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 Wangin mwet kol, mwet fulat, ku mwet leum lalos,
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
8 a elos etu in elosak mwe mongo nalos ke pacl fol, in akola nu ke pacl mihsrisr.
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
9 Mwet alsrangesr se ac oan nwe ngac? El ac tukakek ngac?
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
10 El fahk, “Nga ac motullana kutu srisrik. Nga ac elongak pouk ac monglana kitin pacl.”
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
11 A ke el motul, ma lal nukewa ac wanginla, oana in pisrapasrla sin sie mwet sulallal.
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
12 Mwet lusrongten ac mwet koluk elos forfor ac kinauk kas kikiap.
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
13 Elos kotmwet ac oru mwe akul ke lumahlos in kiapwekom,
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
14 ac pacl se na elos oru ma inge uh elos akoo in oru pwapa sulallal ma oan selos. Elos pirakak ma koluk yen nukewa.
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
15 Ke ma inge mwe ongoiya ac fah sikyak nu selos tia suiyak pah, ac elos fah kunausyukla ac wangin kasru ku in orek nu selos.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
16 Oasr ma onkosr su LEUM GOD El srunga; aok, itkosr mwe srungayuk nu sel su El tia ku in muteng pa inge:
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
17 Ngetnget filang, Loh kikiap, Po su aksororye srahn mwet wangin mwata,
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
18 Sie inse su kinauk pwapa koluk, Ne su sa in kasrusr nu ke ma koluk,
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
19 Sie mwet orek loh kikiap, Ac sie mwet su pirakak mwe sraclik in masrlon sou.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
20 Wen nutik, oru ma papa tomom el fahk nu sum, ac nik kom mulkunla ma nina kiom el luti kom kac.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21 Sruokya kas lalos in oanna insiom pacl nukewa.
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Mwe luti lalos uh ac kol kom ke pacl kom fufahsryesr, ac karingin kom ke fong, ac akkalemye ma kom in oru ke len.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23 Mwe luti lalos uh sie kalem nu sum, ac kas in kai lalos ac fah luti kom ke ouiyen moul.
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24 Ku in sruokkomi liki mutan koluk, ac liki kas in akmunas lun mutan kien kutena mukul saya.
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25 Nimet sruhfla ke oasku lalos, nimet sremla ke elos kotmwet nu sum uh.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26 Sie mukul ku in sang na molin lof in bread se in moli sie mutan kosro su eis molin kosro lal, tuh el fin orek kosro nu sin mutan kien siena mukul, ma lal nukewa ac fah wanginla.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27 Ya kom ku in us e iniwom ac nuknuk lom tia firiryak?
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28 Ya kom ku in fahsr fin mulut fol ac niom tia folla?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29 Sensen ke ma inge oapana ke kom utyak nu yurin mutan kien siena mukul. Kutena mwet su oru ouinge uh ac sun keok.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30 Mwet uh tia arulana srunga mwet pusr el fin pisrapasr in akkihpyal ke el masrinsral;
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31 a el fin koneyukyak, el enenu in akfalye pacl itkosr — el enenu in sang ma lal nukewa.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32 Tusruktu sie mukul su orek kosro nu sin mutan kien siena mukul, wangin etauk lal. El sifacna oru ma ac kunausulla.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 Ac fah akkolukyeyuk el, anwuk el, ac mwekin lal ac fah tiana wanginla nwe tok.
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34 Wangin kasrkusrak lun sie mukul payuk ku in oana kasrkusrak lal ke el lemta; ac fah wangin nunak munas lal nu sin mukul sac ke pacl se el ac orek foloksak kac.
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35 El ac fah tia eis kutena mwe moul in akfalye; wangin kutena mwe kite ku in akwoyela kasrkusrak lal uh.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
