Soakas 24
1 Nimet sok sin mwet koluk, ac nimet oru kom in kawuk selos.
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 Pacl nukewa elos pwapa sulal, ac sramsram lalos mwe na purakak lokoalok.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Lohm uh musaiyuk fin pwelung lun lalmwetmet ac etauk.
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 Acn ma oasr etauk we, infukil uh yunla ke ma saok ac oaskulana.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 Wo in lalmwetmet liki na in ku; aok, yohk sripa in etauk liki in fokoko.
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 Kom enenu na in akola akwoya meet liki kom srola ke sie mweun, ac kom fin eis kas in kasru wo puspis na kom ac fah ku in kutangla.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Kas lalmwetmet uh arulana loalla nu sin sie mwet lalfon in kalem kac. Wangin ma el ac ku in fahk ke pacl ac srumunyuk ma yohk sripa uh.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Kom fin orek pwapa koluk pacl nukewa, ac fah eteyuk kom lah kom sie mwet orek lokoalok.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 Ma nukewa sie mwet lalfon ac nunkauk in oru uh ac ma na koluk. Mwet uh srunga mwet se ma kwacna aklusrongtenye mwet.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Kom fin munasla ke pacl kom sun ma upa, kalmac pa ku lom uh srikla.
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Nimet alolo in molela sie mwet su akola in anwuki ke sripen nununku sesuwos.
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Sahp kom ac fahk mu kom nikin, a God El etekom ac nunak lom. El ac fah moli nu sum fal nu ke ma kom orala.
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Tulik nutik, kom in mongo honey, mweyen arulana wo. Oana ke honey emwem in oalum,
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 ouinge lalmwetmet uh wo nu ke ngunum. Kom fin eis lalmwetmet, na moul lom in pacl fahsru ac fah wo.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Nimet oana sie mwet koluk su pwapa sulal in pisrala ma lun sie mwet suwohs, ku in eisla lohm sel.
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 Finne pus pacl sie mwet suwohs el ikori, el ac sifil tuyak, a mwe ongoiya uh kunausla mwet koluk.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Nimet engan ke pacl mwet lokoalok lom sun ongoiya uh, ac nimet enganak ke pacl el tukulkul.
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 LEUM GOD El ac etu lah kom engankin, ac El ac tia lungse; fin ouinge, sahp El ac tia sang kai nu sel.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Nimet lela mwet koluk in akfosrngaye kom; ac nimet sok selos,
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 mweyen wangin finsrak lun sie mwet koluk nu ke pacl fahsru. Wangin ma el akwot nu kac.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Tulik nutik, kom in akfulatye LEUM GOD ac sunakin tokosra. Nimet asruoki nu sin mwet su lainulos.
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 Mwet ouinge uh ac sa na in kunausyukla. Ya kom akilen luman ongoiya ma ku in tuku sin God me ac sin tokosra me?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Mwet lalmwetmet uh oayapa fahk ma inge: Tia wo sie mwet nununku in wiwimwet.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 El fin sang mwata nu fin mwet se ma suwohs, mwet nukewa ac srungal ac selngawel.
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 A kutena mwet nununku su kai mwet oasr mwata, elos fah kapkapak ac mwet uh ac kaksakunulos.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 El su kawuk na pwaye lom el ac topuk kom ke kas pwaye.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Akola ima lom ac yukwiya ma kom ac moul kac, na kom fah musai lohm sum ac sou lom.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Nimet orek loh lain sie mwet fin wangin mwatal. Nimet fahk kutena ma sutuu kacl.
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Nimet fahk mu, “Nga ac oru nu sel in oana ke el tuh oru nu sik! Nga ac folokunang pacna ma el oru nu sik!”
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 Nga fahsr sasla ke ima in grape lun sie mwet alsrangesr ac lalfon.
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 Kupoi ke kokul ac mah kap wel, ac pot ma kuhlasak uh mokukla.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 Nga liye ma inge ac nunku kac, na pa inge mwe luti nga eis kac:
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 Farpoeni ac mongla kutu srisrik, eis pacl in motul lom,
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 tusruktu ke kom srakna motul, sukasrup ac fah tuku nu fom oana sie mwet pisrapasr su us mwe anwuk inpaol.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
