Nehemiah 13
1 Ke pacl se Ma Sap lal Moses ritiyuk nu sin mwet uh, elos rit nwe sun acn se ma fahk mu wangin mwet Ammon ku mwet Moab fah filfilla in kupasryang nu sin mwet lun God nwe tok,
Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос наро́ду, і було зна́йдене написане в ній, що Аммоні́тянин та Моаві́тянин не вві́йде до Божої громади, і так бу́де аж навіки,
2 ke sripen mwet Ammon ac mwet Moab elos tuh tia sang mongo ac kof nu sin mwet Israel ke elos illa liki Egypt, a elos moli nu sel Balaam tuh elan selngawi mwet Israel. Tusruktu God lasr El furokla selnga sac nu ke sie mwe insewowo.
бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли́ були на нього Валаама прокля́сти його, та Бог наш обернув те прокляття на благослове́ння.
3 Ke mwet Israel elos lohng ma sap se inge ke ritiyukla, elos srela mwetsac nukewa liki inmasrlolos.
І сталося, як почули вони Зако́н, то відділили від Ізраїля все чуже.
4 Mwet tol Eliashib, su ma kunal in liyaung infukil in filma lun Tempul, el tuh kawuk nu sel Tobiah ke pacl na loes.
А перед тим священик Ел'яшів, призна́чений до комори дому нашого Бога, близьки́й Товійїн,
5 Na el fuhlela Tobiah elan orekmakin sie infukil lulap su ma na nu ke karinginyen mwe sang ke wheat ac mwe keng ac kufwen orekma lun Tempul, oayapa mwe sang nu sin mwet tol, ac sie tafu singoul ke wheat, wain, ac oil in olive ma itukyang nu sin mwet Levi, mwet on lun Tempul, ac mwet karingin mutunpot lun Tempul.
то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлі́бну, ла́дан, і по́суд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені за́повіддю для Левитів, і співаків, і придве́рних, і священичі прине́сення.
6 Ke pacl ma inge orek uh, nga wangin Jerusalem, mweyen ke yac se aktolngoul luo ma Artaxerxes el tokosra lun Babylon, nga tuh folokla in akkalemye nu sel ma sikyak in Jerusalem. Tukun kutu len, nga siyuk sin tokosra
А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксе́ркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному ча́сі ви́просився я від царя.
7 tuh nga in sifil folokla nu Jerusalem. Ke nga sun acn we nga tuh arulana lut ke nga konauk tuh Eliashib el fuhlela Tobiah elan orekmakin sie fukil in Tempul.
І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, ро́блячи йому комору на подві́р'ях Божого дому.
8 Nga kasrkusrak ac sisla ma nukewa lal Tobiah.
І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикида́в геть із комори.
9 Nga sap tuh fukil inge in aknasnasyeyukla fal nu ke oakwuk lun alu lasr, ac kufwa nukewa lun Tempul ac mwe kisa wheat ac mwe keng in sifil folokyang nu loac.
І я сказав, і очи́стили комори, а я вернув туди по́суд Божого дому, хлі́бну жертву та ла́дан.
10 Nga lohng pac lah mwet on lun Tempul ac mwet Levi saya elos som liki acn Jerusalem ac folokla nu ke ima lalos, mweyen mwet uh tia kitalos ke ma fal nu selos in moulkin.
І дові́дався я, що левитські ча́стки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки́, що робили свою працю.
11 Nga mulat nu sin mwet kol lah elos fuhlela in pilesreyuk Tempul uh. Ac nga folokonma mwet Levi ac mwet on nu in Tempul, ac sap elos in sifil oru orekma kunalos.
І докоряв я заступникам та й сказав: „Чого опу́щений дім Божий?“І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місця́х.
12 Na mwet Israel nukewa sifilpa mutawauk in use sie tafu singoul lalos ke wheat, wain, ac oil in olive nu infukil in filma in Tempul.
І вся Юдея прино́сила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбни́ць.
13 Nga sulela mwet inge in liyaung infukil in filma: Shelemiah su sie mwet tol, Zadok su sie mwet sasla ke Ma Sap, ac Pedaiah su sie mwet Levi. Hanan, wen natul Zaccur su wen natul Mattaniah, pa mwet kasru lalos. Nga etu lah nga ku in lulalfongi mwet inge in kitalik ma utukeni nu sin mwet orekma wialos ke inkanek suwohs.
І настанови́в я над скарбни́цями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку — Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважа́ні за вірних. І на них покладено — діли́ти частки для їхніх братів.
14 O God luk, esam ma inge nukewa su nga oru nu ke Tempul lom, ac nu ke alu in lohm sum.
Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри́ моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторо́жах!
15 In pacl sac nga liye mwet in acn Judah elos fut grape in wain ke len Sabbath. Ac kutu mwet uh til wheat, wain, grape, fig, ac kutu ma saya nu fin donkey natulos, ac us utyak nu Jerusalem. Na nga fahkang elos in tia kukakin kutena ma ke len Sabbath.
Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топта́ли в суботу чави́ла, і носи́ли снопи́, і нав'ю́чували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тяга́р, і ве́зли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.
16 Oasr pac kutu mwet Tyre tuku muta Jerusalem, ac elos use ik ac kain in ma nukewa nu in siti uh in kukakin nu sin mwet lasr ke len Sabbath.
А тиряни ме́шкали в ньому, і постача́ли рибу й усе на про́даж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.
17 Nga mulat nu sin mwet kol lun mwet Jew ac fahk nu selos, “Liye ma koluk kowos oru ingan! Kowos akkolukyela len Sabbath!
I докоряв я Юдиним шляхе́тним та й сказав їм: „Що́ це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?
18 Pa inge sripa se oru God El kalyei mwet lowos meet ah, ac oru tuh in kunausyukla siti se inge. A kowos srakna oru tuh kasrkusrak lun God in yokelik nu fin Israel ke kowos aklusrongtenye len Sabbath.”
Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побі́льшуєте жар гніву на Ізраїля зневажа́нням суботи“.
19 Ouinge nga sapkin tuh mutunpot in siti uh in kaul ke mutaweyen len Sabbath nukewa, ke tufahna ekela na kauli ac tia sifil ikakla nwe ke safla len Sabbath. Nga filiya kutu sin mwet luk in tu sisken mutunpot, in liye tuh in wangin ma utukyak nu in siti uh ke len Sabbath.
І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, — і були зами́кувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, — щоб тяга́р не входив суботнього дня!
20 Oasr pacl se ku luo, mwet kuka ke kutena kain mwe kuka, elos sisla fong in Friday nufon se likin pot lun siti uh.
І ночували крамарі́ та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.
21 Nga fahk nu selos, “Wangin sripa kowos in muta ingan ac soano in lenelik. Kowos fin sifil oru, nga ac lain kowos ke ku luk.” Tukun pacl sac me elos tia sifil tuku ke len Sabbath.
І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: „Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повто́рите це, я простягну́ руку на вас!“Від того ча́су вони не прихо́дили в суботу.
22 Nga sapkin tuh mwet Levi in sifacna aknasnasyalos, ac som taran mutunpot, ac karingin tuh in akmutalyeyuk na len Sabbath. O God, esamyu pac ke ma se inge, ac moliyula ke sripen yokna lungkulang lom.
І сказав я Левитам, щоб вони очи́стилися й прихо́дили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!
23 In pacl sac, nga konauk pac lah pus mukul Jew payuk nu sin mutan Ashdod, Ammon, ac Moab.
Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жіно́к ашдо́дянок, аммоні́тянок, моаві́тянок.
24 Tafu tulik natulos kaskaskin kas Ashdod ku kutu pac kas saya, ac nikin kas lasr uh.
А їхні сини говорили наполовину по-ашдо́дському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того наро́ду.
25 Nga mulat nu selos, ac selngawelos, ac puokolos ac siki aunsifalos. Na nga oru tuh elos in fulahk Inen God tuh elos, ac tulik natulos, ac fah tia sifilpa apayuki yurin mwetsac.
І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, ка́жучи: „Не давайте ваших дочо́к їхнім синам, і не беріть їхніх дочо́к для ваших синів та для вас.
26 Nga fahk nu selos, “Mutan sac pa pwanang koluk lal Tokosra Solomon. El fulat liki tokosra nukewa lun mutunfacl saya, ac God El lungse el ac oru tuh elan tokosra fin Israel nufon. Finne ouinge, a mutan sac uh akkolukyalla.
Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, — а між багатьма́ наро́дами не було такого царя, як він, і був уподо́баний Богові своєму, і Бог настанови́в його царем над усім Ізраїлем, — і його ввели́ в гріх ті чужі жінки́?
27 Ya kut ac ukwe srikasrak lowos ac seakos God lasr, ac payuk nu sin mutan sac?”
І тому́ чи ж чуте було́ таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневі́рення проти нашого Бога, щоб брати чужих жіно́к?“
28 Joiada el wen natul Eliashib, Mwet Tol Fulat. Na sie sin wen natul Joiada el payuk sin acn natul Sanballat, sie mwet Beth Horon. Ouinge nga supwalla Joiada elan som liki Jerusalem.
А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, — і я вигнав його від себе!
29 O God, esam lah mwet inge elos akkolukye orekma fulat lun mwet tol, oayapa wulela ma kom tuh orala yurin mwet tol ac mwet Levi.
Запам'ята́й же їм, Боже мій, за спля́млення свяще́нства та заповіту свяще́ничого та леви́тського!
30 Nga aknasnasye mwet uh liki ma nukewa su tuku saya me, ac nga oakiya ma sap nu sin mwet tol ac mwet Levi, tuh kais sie selos in etu orekma kunalos.
І очистив я їх від усього чужого, і встановив че́рги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,
31 Nga orala oakwuk nu ke etong ma ac orekmakinyuk nu ke mwe kisa firir in utuku ke pacl fal, oayapa tuh mwet uh in use fahko se meet ke wheat ac ke fokinsak. Esam ma inge nukewa, O God, ac akwoyeyu kac.
і для пожертви дров в озна́чених часа́х, і для первопло́дів. Запам'ятай же мене, Боже мій, на добро́!“
