Deuteronomy 22
1 “Kom fin liye cow ku sheep nutin mwet Israel wiom forfor likin kalkal, nimet kom pilesru. Sruokya ac folokunla nu yurin mwet natu ah.
Коли побачиш вола свого брата або щось із ота́ри, що заблуди́ли, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.
2 Tusruktu mwet se natu fin tuh muta loesla, ku kom fin nikin lah nutin su, na tari kom usla nu inkul sum sifacna. Ke mwet se natu ah tuku suk, na kom sang nu sel.
А якщо брат твій не близьки́й до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, — і пове́рнеш його йому.
3 Oru oapana inge kom fin konauk soko donkey, ku nuknuk se, ku kutena ma saya ma tuhlac ku nikinyukla sin mwet Israel wiom.
І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згу́бі брата свого, що згу́блена в нього, а ти зна́йдеш її, — не зможеш ховати її.
4 “Fin soko donkey ku soko cow nutin sie mwet Israel wiom ikori inkanek uh, nik kom pilesru. Kasrel ac welul tulokunak.
Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, — конче піді́ймеш їх ра́зом із ним.
5 “Mutan uh in tia nukum nuknuk in mukul, ac mukul in tia nukum nuknuk in mutan. Lumah ouinge uh mwe srungayuk yurin LEUM GOD lowos.
Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчи́на не зодягне́ жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, — огида він для Господа, Бога свого.
6 “Kom fin konauk ahng lun sie won ulun sak uh ku infohk uh ke kientop sac apis atro ku won fusr natul, kom fah tia usla kientop sac.
Коли спіткається на дорозі пташи́не кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташеня́тами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не ві́зьмеш тієї матері з дітьми, —
7 Kom ku in us won fusr uh, tusruk kom enenu in filiya kientop sac, tuh moul lom fah loes ac insewowo.
конче відпустиш ту матір, а дітей ві́зьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.
8 “Ke kom musai sie lohm sasu, esam in orala sie kalkal rauneak mangon lohm uh, na mwet fin putatla liki mangon lohm uh ac misa, ac fah wangin koluk lom kac.
Коли збудуєш нови́й дім, то зробиш пору́ччя для да́ху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.
9 “Nik kom yukwi sie pac kain in sacn ke ima in grape sunom. Kom fin oru ouinge, ac fah oal nu sum in orekmakin kewana — grape uh ac fahko ke sacn saya.
Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградинка.
10 “Nik kom kapreni cow mukul soko ac donkey soko in tukeni amakin plao nutum.
Не будеш орати волом і ослом ра́зом.
11 “Ke kom orek nuknuk, kom fah tia sisani turet ma orekla ke unen sheep ac turet orekla ke flax in oan ke nuknuk sefanna.
Не одягнеш одежі з двійно́го матеріялу, — з вовни й льо́ну ра́зом.
12 “Orala mwe yun ke turet in oan atla ke sruwasrik akosr ke polo nuknuk afinyom.
Поро́биш собі кута́си на чотирьох края́х свого покриття, що ним покриваєшся.
13 “Fin pa sie mukul el payuk sin sie mutan fusr, na tok mukul sac el srungalla,
Коли хто ві́зьме жінку, і вві́йде до неї, але потім знена́видить її,
14 na el kinauk kas kikiap lainul, ac fahk mu ke eltal payukyak el konauk tuh na mutan sac el tia virgin se.
і зводитиме на неї ганьбли́ві слова́, і пустить про неї неславу та й скаже: „Жінку цю взяв я, і збли́зився з нею, та не знайшов у неї діво́цтва“,
15 “Fin sikyak ouiya se inge, papa ac nina kien mutan fusr sac fah us sie mwe akpwaye lah mutan fusr se natultal ah virgin se, ac eltal fah us nu ke acn in nununku, tuh mwet kol lun siti sac in liye.
то ві́зьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа діво́цтва тієї ді́вчини до старши́х міста, до брами.
16 Papa tumun mutan fusr sac fah fahk nu selos, ‘Nga sang acn nutik in payukyak sin mukul se inge, a inge mukul sac el srungalla.
І скаже батько тієї ді́вчини до старши́х: „Я дав тому чоловікові дочку́ свою за жінку, та він знена́видів її.
17 El kinauk kas kikiap lainul ke el fahk mu mutan se inge tia virgin se ke pacl se eltal marutla. Tusruktu oasr mwe akpwaye lah acn nutik el tuh virgin se. Liye, pa inge mwe akpwaye.’ Na el fah laknelik kaot in marut laltal ye mutalos.
І ось він зводить на неї ганьбли́ві слова, говорячи: „Я не знайшов у твоєї дочки́ діво́цтва“, а оце знаки дівоцтва моєї дочки“. І розтягнуть одежу перед старши́ми міста.
18 Na mwet kol lun siti sac fah eis mukul tumun mutan sac ac srunglul.
А старші́ того міста ві́зьмуть того чоловіка, та й покарають його,
19 Elos fah oayapa sap elan moli ipin silver siofok ac sang nu sin papa tumun mutan fusr sac, mweyen mukul sac el tuh akkolukye inen sie mutan virgin lun Israel. Sayen ma inge, mutan sac el ac srakna ma kien mukul sac, ac mukul sac fah tia ku in sisulla ke lusenna moul lal.
і накладуть на нього пеню́, сто шеклів срібла, — і дадуть батькові тієї дівчини, — бо він пустив неславу на Ізраїлеву ді́вчину, а вона буде йому за жінку, — він не зможе відпустити її по всі свої дні.
20 “Tusruktu, fin pwaye tukak lun mukul sac, ac wangin mwe akpwaye lah mutan sac el tuh virgin se,
А якщо правдою було́ це слово, — не зна́йдене було діво́цтво в тієї дівчини, —
21 na elos fah usla mutan sac nu ke mutunoa in lohm sin papa tumal, na mukul in siti sac fah tanglal nwe ke el misa, mweyen el orala sie mwe mwekin in facl Israel ke el oan yurin mukul meet liki el payuk, ke el srakna muta in lohm sin papa tumal. Ouinge kowos fah sisla ouiya koluk se inge liki Israel.
то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, — і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневі́рення дому батька свого, — і вигубиш зло з-посеред себе.
22 “Mukul se fin koneyukyak ke el oan yurin mutan kien sie pacna mukul, eltal na kewa fah anwuki. Ouinge kowos fah sisla ouiya koluk se inge liki Israel.
Коли буде зна́йдений хто, що лежить із замі́жньою жінкою, то помруть вони обо́є, — той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.
23 “Mukul se fin koneyukyak in sie siti ke el oan yurin sie mutan fusr su ako nu sin siena mukul,
Коли ді́вчина буде зару́чена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,
24 kowos fah usaltalla nu likin siti uh ac tanglaltal nwe ke eltal misa. Mutan fusr sac in misa mweyen el tia wowoyak in suk kasru, sruhk el muta in siti uh yen mwet uh ac ku in lohng pusracl. Ac mukul sac elan misa mweyen el oan yurin mutan fusr se su ako nu sin siena mukul. Pa inge ma kowos in oru tuh ouiya koluk inge in tia sifil sikyak inmasrlowos.
то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, — ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.
25 “Sie mukul fin sruinkuiya mutan fusr se su ako nu sin siena mukul ke eltal muta likin siti uh, na mukul sac mukena fah anwuki.
А як хто на полі спітка́є зару́чену дівчину, і схо́пить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,
26 Wangin ma ac orek nu sin mutan fusr sac, mweyen el tia orala ma koluk ma fal nu ke misa. Ouiya se inge oana ke sie mukul el anwuk nu sin sie pac mukul ac unilya.
а тій дівчині не зробиш нічо́го, — нема тій дівчині смерте́льного гріха́, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ.
27 Ke sripen eltal muta likin siti uh, mutan sac el ne wowoyak in kasreyuk el, wangin mwet we in kasrel.
Бо в полі він спіткав її, — кричала та зару́чена дівчина, та не було кому врятувати її.
28 “Mukul se fin koneyukyak ke el sruinkui sie mutan fusr su soenna oasr mwet ako nu sel,
Коли хто спіткає дівчину, що не була зару́чена, і схо́пить її, і ляже з нею, і застануть їх,
29 na mukul sac fah moli nu sin papa tumun mutan sac ke ipin silver lumngaul, fal nu ke molin payuk se. Na mutan fusr sac fah payukyak sel, mweyen mukul sac el akkohsyel elan oan yorol. Mukul sac fah tia ku in sisella ke lusenna moul lal.
то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдеся́т шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, — не зможе він відпустити її по всі свої дні.
30 “Wangin sie mukul fah akmwekinye papa tumal ke orek kosro yurin kutena sin mutan kien papa tumal.
Ніхто не ві́зьме жінки свого батька, і не відкриє подо́лка одежі ба́тька свого́.
