시편 78
1 아삽의 마스길 내 백성이여, 내 교훈을 들으며 내 입의 말에 귀를 기울일지어다
Пісня навча́льна Асафова.
2 내가 입을 열고 비유를 베풀어서 옛 비밀한 말을 발표하리니
нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
3 이는 우리가 들은 바요 아는 바요 우리 열조가 우리에게 전한 바라
Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
4 우리가 이를 그 자손에게 숨기지 아니하고 여호와의 영예와 그 능력과 기이한 사적을 후대에 전하리로다
того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
5 여호와께서 증거를 야곱에게 세우시며 법도를 이스라엘에게 정하시고 우리 열조에게 명하사 저희 자손에게 알게 하라 하셨으니
Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
6 이는 저희로 후대 곧 후생 자손에게 이를 알게 하고 그들은 일어나 그 자손에게 일러서
щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
7 저희로 그 소망을 하나님께 두며 하나님의 행사를 잊지 아니하고 오직 그 계명을 지켜서
І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
8 그 열조 곧 완고하고 패역하여 그 마음이 정직하지 못하며 그 심령은 하나님께 충성치 아니한 세대와 같지 않게 하려 하심이로다
І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
9 에브라임 자손은 병기를 갖추며 활을 가졌으나 전쟁의 날에 물러갔도다
Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
10 저희가 하나님의 언약을 지키지 아니하고 그 율법 준행하기를 거절하며
вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
11 여호와의 행하신 것과 저희에게 보이신 기사를 잊었도다
і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
12 옛적에 하나님이 애굽 땅 소안 들에서 기이한 일을 저희 열조의 목전에서 행하셨으되
Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
13 저가 바다를 갈라 물을 무더기 같이 서게 하시고 저희로 지나게 하셨으며
Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
14 낮에는 구름으로, 온 밤에는 화광으로 인도하셨으며
і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
15 광야에서 반석을 쪼개시고 깊은 수원에서 나는 것 같이 저희에게 물을 흡족히 마시우셨으며
на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
16 또 반석에서 시내를 내사 물이 강 같이 흐르게 하셨으나
Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
17 저희는 계속하여 하나님께 범죄하여 황야에서 지존자를 배반하였도다
Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
18 저희가 저희 탐욕대로 식물을 구하여 그 심중에 하나님을 시험하였으며
і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
19 그뿐 아니라 하나님을 대적하여 말하기를 하나님이 광야에서 능히 식탁을 준비하시랴
І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
20 저가 반석을 쳐서 물을 내시매 시내가 넘쳤거니와 또 능히 떡을 주시며 그 백성을 위하여 고기를 예비하시랴 하였도다
Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
21 그러므로 여호와께서 듣고 노하심이여 야곱을 향하여 노가 맹렬하며 이스라엘을 향하여 노가 올랐으니
Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
22 이는 하나님을 믿지 아니하며 그 구원을 의지하지 아니한 연고로다
бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
23 그러나 저가 오히려 위의 궁창을 명하시며 하늘 문을 여시고
А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
24 저희에게 만나를 비 같이 내려 먹이시며 하늘 양식으로 주셨나니
і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
25 사람이 권세 있는 자의 떡을 먹음이여 하나님이 식물을 충족히 주셨도다
Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
26 저가 동풍으로 하늘에서 일게 하시며 그 권능으로 남풍을 인도하시고
Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
27 저희에게 고기를 티끌 같이 내리시니 곧 바다 모래 같은 나는 새라
і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
28 그 진 중에 떨어지게 하사 그 거처에 둘리셨도다
і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
29 저희가 먹고 배불렀나니 하나님이 저희 소욕대로 주셨도다
І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
30 저희가 그 욕심에서 떠나지 아니하고 저희 식물이 아직 그 입에 있을 때에
Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
31 하나님이 저희를 대하여 노를 발하사 저희 중 살찐 자를 죽이시며 이스라엘의 청년을 쳐 엎드러뜨리셨도다
а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
32 그럴지라도 저희가 오히려 범죄하여 그의 기사를 믿지 아니하였으므로
Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
33 하나님이 저희 날을 헛되이 보내게 하시며 저희 해를 두렵게 지내게 하셨도다
— і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
34 하나님이 저희를 죽이실 때에 저희가 그에게 구하며 돌이켜 하나님을 간절히 찾았고
Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
35 하나님이 저희의 반석이시요 지존하신 하나님이 저희 구속자이심을 기억하였도다
і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
36 그러나 저희가 입으로 그에게 아첨하며 자기 혀로 그에게 거짓을 말하였으니
І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
37 이는 하나님께 향하는 저희 마음이 정함이 없으며 그의 언약에 성실치 아니하였음이로다
бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
38 오직 하나님은 자비하심으로 죄악을 사하사 멸하지 아니하시고 그 진노를 여러번 돌이키시며 그 분을 다 발하지 아니하셨으니
Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
39 저희는 육체뿐이라 가고 다시 오지 못하는 바람임을 기억하셨음이로다
і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
40 저희가 광야에서 그를 반항하며 사막에서 그를 슬프시게 함이 몇 번인고
Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
41 저희가 돌이켜 하나님을 재삼 시험하며 이스라엘의 거룩한 자를 격동하였도다
І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
42 저희가 그의 권능을 기억지 아니하며 대적에게서 구속하신 날도 생각지 아니하였도다
вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
43 그 때에 하나님이 애굽에서 그 징조를, 소안 들에서 그 기사를 나타내사
як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
44 저희의 강과 시내를 피로 변하여 저희로 마실 수 없게 하시며
і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
45 파리 떼를 저희 중에 보내어 물게 하시고 개구리를 보내어 해하게 하셨으며
Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
46 저희의 토산물을 황충에게 주시며 저희의 수고한 것을 메뚜기에게 주셨으며
А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
47 저희 포도나무를 우박으로, 저희 뽕나무를 서리로 죽이셨으며
Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
48 저희 가축을 우박에, 저희 양떼를 번갯불에 붙이셨으며
І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
49 그 맹렬한 노와 분과 분노와 고난 곧 벌하는 사자들을 저희에게 내려 보내셨으며
Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
50 그 노를 위하여 치도하사 저희 혼의 사망을 면케 아니하시고 저희 생명을 염병에 붙이셨으며
Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
51 애굽에서 모든 장자 곧 함의 장막에 있는 그 기력의 시작을 치셨으나
І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
52 자기 백성을 양 같이 인도하여 내시고 광야에서 양떼 같이 지도하셨도다
І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
53 저희를 안전히 인도하시니 저희는 두려움이 없었으나 저희 원수는 바다에 엄몰되었도다
І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
54 저희를 그 성소의 지경 곧 그의 오른손이 취하신 산으로 인도하시고
І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
55 또 열방을 저희 앞에서 쫓아내시며 줄로 저희 기업을 분배하시고 이스라엘 지파로 그 장막에 거하게 하셨도다
І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
56 그럴지라도 저희가 지존하신 하나님을 시험하며 반항하여 그 증거를 지키지 아니하며
Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
57 저희 열조 같이 배반하고 궤사를 행하여 속이는 활 같이 빗가서
і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
58 자기 산당으로 그 노를 격동하며 저희 조각한 우상으로 그를 진노케 하였으매
І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
59 하나님이 들으시고 분내어 이스라엘을 크게 미워하사
Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
60 실로의 성막 곧 인간에 세우신 장막을 떠나시고
і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
61 그 능력된 자를 포로에 붙이시며 자기 영광을 대적의 손에 붙이시고
і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
62 그 백성을 또 칼에 붙이사 그의 기업에게 분내셨으니
І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
63 저희 청년은 불에 살라지고 저희 처녀에게는 혼인 노래가 없으며
його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
64 저희 제사장들은 칼에 엎드러지고 저희 과부들은 애곡하지 못하였도다
його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
65 때에 주께서 자다가 깬 자 같이, 포도주로 인하여 외치는 용사 같이 일어나사
Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
66 그 대적들을 쳐 물리쳐서 길이 욕되게 하시고
і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
67 또 요셉의 장막을 싫어 버리시며 에브라임 지파를 택하지 아니하시고
Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
68 오직 유다 지파와 그 사랑하시는 시온 산을 택하시고
а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
69 그 성소를 산의 높음 같이, 영원히 두신 땅 같이 지으셨으며
І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
70 또 그 종 다윗을 택하시되 양의 우리에서 취하시며
І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
71 젖 양을 지키는 중에서 저희를 이끄사 그 백성인 야곱, 그 기업인 이스라엘을 기르게 하셨더니
від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
72 이에 저가 그 마음의 성실함으로 기르고 그 손의 공교함으로 지도하였도다
і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
