시편 73
1 (아삽의 시) 하나님이 참으로 이스라엘 중 마음이 정결한 자에게 선을 행하시나
Псалом Аса́фів.
2 나는 거의 실족할 뻔 하였고 내 걸음이 미끄러질 뻔 하였으니
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 이는 내가 악인의 형통함을 보고 오만한 자를 질시하였음이로다
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 저희는 죽는 때에도 고통이 없고 그 힘이 건강하며
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 타인과 같은 고난이 없고 타인과 같은 재앙도 없나니
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 그러므로 교만이 저희 목걸이요 강포가 저희의 입는 옷이며
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 살찜으로 저희 눈이 솟아나며 저희 소득은 마음의 소원보다 지나며
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 저희는 능욕하며 악하게 압제하여 말하며 거만히 말하며
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 저희 입은 하늘에 두고 저희 혀는 땅에 두루 다니도다
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 그러므로 그 백성이 이리로 돌아와서 잔에 가득한 물을 다 마시며
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 말하기를 하나님이 어찌 알랴 지극히 높은 자에게 지식이 있으랴 하도다
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 볼지어다! 이들은 악인이라 항상 평안하고 재물은 더 하도다
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 내가 내 마음을 정히 하며 내 손을 씻어 무죄하다 한 것이 실로 헛되도다
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 나는 종일 재앙을 당하며 아침마다 징책을 보았도다
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 내가 만일 스스로 이르기를 내가 이렇게 말하리라 하였더면 주의 아들들의 시대를 대하여 궤휼을 행하였으리이다
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 내가 어찌면 이를 알까 하여 생각한즉 내게 심히 곤란하더니
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 하나님의 성소에 들어갈 때에야 저희 결국을 내가 깨달았나이다
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 주께서 참으로 저희를 미끄러운 곳에 두시며 파멸에 던지시니
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 저희가 어찌 그리 졸지에 황폐되었는가 놀람으로 전멸하였나이다
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 주여, 사람이 깬 후에는 꿈을 무시함같이 주께서 깨신 후에 저희 형상을 멸시하시리이다
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 내 마음이 산란하며 내 심장이 찔렸나이다
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 내가 이같이 우매 무지하니 주의 앞에 짐승이오나
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 내가 항상 주와 함께하니 주께서 내 오른손을 붙드셨나이다
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 주의 교훈으로 나를 인도하시고 후에는 영광으로 나를 영접하시리니
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 하늘에서는 주 외에 누가 내게 있리요 땅에서는 주 밖에 나의 사모할 자 없나이다
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 내 육체와 마음은 쇠잔하나 하나님은 내 마음의 반석이시요 영원한 분깃이시라
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 대저 주를 멀리하는 자는 망하리니 음녀 같이 주를 떠난 자를 주께서 다 멸하셨나이다
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 하나님께 가까이 함이 내게 복이라 내가 주 여호와를 나의 피난처로 삼아 주의 모든 행사를 전파하리이다
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
