시편 22
1 (다윗의 시. 영장으로 아앨렛샤할에 맞춘 노래) 내 하나님이여, 내 하나님이여, 어찌 나를 버리셨나이까? 어찌 나를 멀리하여 돕지 아니하옵시며 내 신음하는 소리를 듣지 아니하시나이까?
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 내 하나님이여, 내가 낮에도 부르짖고 밤에도 잠잠치 아니하오나 응답지 아니하시나이다
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 이스라엘의 찬송 중에 거하시는 주여, 주는 거룩하시니이다
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 우리 열조가 주께 의뢰하였고 의뢰하였으므로 저희를 건지셨나이다
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 저희가 주께 부르짖어 구원을 얻고 주께 의뢰하여 수치를 당치 아니하였나이다
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 나는 벌레요 사람이 아니라 사람의 훼방거리요 백성의 조롱거리니이다
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 나를 보는 자는 다 비웃으며 입술을 비쭉이고 머리를 흔들며 말하되
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 저가 여호와께 의탁하니 구원하실걸, 저를 기뻐하시니 건지실걸 하나이다
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 오직 주께서 나를 모태에서 나오게 하시고 내 모친의 젖을 먹을때에 의지하게 하셨나이다
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 내가 날 때부터 주께 맡긴바 되었고 모태에서 나올 때부터 주는 내 하나님이 되셨사오니
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 나를 멀리하지 마옵소서 환난이 가깝고 도울 자 없나이다
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 많은 황소가 나를 에워싸며 바산의 힘센 소들이 나를 둘렀으며
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 내게 그 입을 벌림이 찢고 부르짖는 사자 같으니이다
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 나는 물같이 쏟아졌으며 내 모든 뼈는 어그러졌으며 내 마음은 촛밀 같아서 내 속에서 녹았으며
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 내 힘이 말라 질그릇 조각 같고 내 혀가 잇틀에 붙었나이다 주께서 또 나를 사망의 진토에 두셨나이다
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 개들이 나를 에워쌌으며 악한 무리가 나를 둘러 내 수족을 찔렀나이다
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 내가 내 모든 뼈를 셀 수 있나이다 저희가 나를 주목하여 보고
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 내 겉옷을 나누며 속옷을 제비뽑나이다
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 여호와여, 멀리하지 마옵소서 나의 힘이시여, 속히 나를 도우소서
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 내 영혼을 칼에서 건지시며 내 유일한 것을 개의 세력에서 구하소서
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 나를 사자 입에서 구하소서 주께서 내게 응락하시고 들소 뿔에서 구원하셨나이다
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 내가 주의 이름을 형제에게 선포하고 회중에서 주를 찬송하리이다
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 여호와를 두려워하는 너희여, 그를 찬송할지어다 야곱의 모든 자손이여, 그에게 영광을 돌릴지어다 너희 이스라엘 모든 자손이여, 그를 경외할지어다
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 그는 곤고한 자의 곤고를 멸시하거나 싫어하지 아니하시며 그 얼굴을 저에게서 숨기지 아니하시고 부르짖을 때에 들으셨도다
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 대회 중에 나의 찬송은 주께로서 온 것이니 주를 경외하는 자 앞에서 나의 서원을 갚으리이다
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 겸손한 자는 먹고 배부를 것이며 여호와를 찾는 자는 그를 찬송할 것이라 너희 마음은 영원히 살지어다
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 땅의 모든 끝이 여호와를 기억하고 돌아오며 열방의 모든 족속이 주의 앞에 경배하리니
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 나라는 여호와의 것이요 여호와는 열방의 주재심이로다
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 세상의 모든 풍비한 자가 먹고 경배할 것이요 진토에 내려가는 자 곧 자기 영혼을 살리지 못할 자도 다 그 앞에 절하리로다
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 후손이 그를 봉사할 것이요 대대에 주를 전할 것이며
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 와서 그 공의를 장차 날 백성에게 전함이여 주께서 이를 행하셨다 할 것이로다
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
