< 시편 139 >

1 (다윗의 시. 영장으로 한 노래) 여호와여, 주께서 나를 감찰하시고 아셨나이다
Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи, Ти дослідив мене й знаєш.
2 주께서 나의 앉고 일어섬을 아시며 멀리서도 나의 생각을 통촉하시오며
Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.
3 나의 길과 눕는 것을 감찰하시며 나의 모든 행위를 익히 아시오니
Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.
4 여호와여, 내 혀의 말을 알지 못하시는 것이 하나도 없으시니이다
Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, уже знаєш його досконало.
5 주께서 나의 전후를 두르시며 내게 안수하셨나이다
Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.
6 이 지식이 내게 너무 기이하니 높아서 내가 능히 미치지 못하나이다
Дивне для мене знання [Твоє], піднесене, не можу його осягнути.
7 내가 주의 신을 떠나 어디로 가며 주의 앞에서 어디로 피하리이까
Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?
8 내가 하늘에 올라갈지라도 거기 계시며 음부에 내 자리를 펼지라도 거기 계시니이다 (Sheol h7585)
Якщо зійду на небеса – Ти там; чи в царстві смерті влаштую собі ложе – і там Ти! (Sheol h7585)
9 내가 새벽 날개를 치며 바다 끝에 가서 거할지라도
Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря –
10 곧 거기서도 주의 손이 나를 인도하시며 주의 오른손이 나를 붙드시리이다
навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.
11 내가 혹시 말하기를 흑암이 정녕 나를 덮고 나를 두른 빛은 밤이 되리라 할지라도
А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,
12 주에게서는 흑암이 숨기지 못하며 밤이 낮과 같이 비취나니 주에게는 흑암과 빛이 일반이니이다
то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло [для Тебе].
13 주께서 내 장부를 지으시며 나의 모태에서 나를 조직하셨나이다
Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.
14 내가 주께 감사하옴은 나를 지으심이 신묘막측하심이라 주의 행사가 기이함을 내 영혼이 잘 아나이다
Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!
15 내가 은밀한 데서 지음을 받고 땅의 깊은 곳에서 기이하게 지음을 받은 때에 나의 형체가 주의 앞에 숨기우지 못하였나이다
Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.
16 내 형질이 이루기 전에 주의 눈이 보셨으며 나를 위하여 정한 날이 하나도 되기 전에 주의 책에 다 기록이 되었나이다
Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.
17 하나님이여, 주의 생각이 내게 어찌 그리 보배로우신지요 그 수가 어찌 그리 많은지요
Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!
18 내가 세려고 할지라도 그 수가 모래보다 많도소이다 내가 깰 때에도 오히려 주와 함께 있나이다
Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.
19 하나님이여, 주께서 정녕히 악인을 죽이시리이다 피흘리기를 즐기는 자들아 나를 떠날지어다
О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!
20 저희가 주를 대하여 악하게 말하며 주의 원수들이 헛되이 주의 이름을 칭하나이다
Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.
21 여호와여, 내가 주를 미워하는 자를 미워하지 아니하오며 주를 치러 일어나는 자를 한하지 아니하나이까
Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?
22 내가 저희를 심히 미워하니 저희는 나의 원수니이다
Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.
23 하나님이여, 나를 살피사 내 마음을 아시며 나를 시험하사 내 뜻을 아옵소서
Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.
24 내게 무슨 악한 행위가 있나 보시고 나를 영원한 길로 인도하소서
І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.

< 시편 139 >