시편 118
1 여호와께 감사하라! 저는 선하시며 그 인자하심이 영원함이로다
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 이제 이스라엘은 말하기를 그 인자하심이 영원하다 할지로다
Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!
3 이제 아론의 집은 말하기를 그 인자하심이 영원하다 할지로다
Нехай скаже дім Ааро́нів, бо навіки Його милосердя!
4 이제 여호와를 경외하는 자는 말하기를 그 인자하심이 영원하다 할지로다
Нехай скажуть ті, хто бої́ться Господа, бо навіки Його милосердя!
5 내가 고통 중에 여호와께 부르짖었더니 여호와께서 답하시고 나를 광활한 곳에 세우셨도다
У тісно́ті я кли́кав до Господа, — і просто́ром озвався до мене Госпо́дь!
6 여호와는 내 편이시라 내게 두려움이 없나니 내게 어찌할꼬
Зо мною Господь — не боюся ніко́го, що зро́бить люди́на мені?
7 여호와께서 내 편이 되사 나를 돕는 자 중에 계시니 그러므로 나를 미워하는 자에게 보응하시는 것을 내가 보리로다
Господь серед тих, що мені помагають, — і побачу загибіль своїх ненави́сників.
8 여호와께 피함이 사람을 신뢰함보다 나으며
Краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на люди́ну,
9 여호와께 피함이 방백들을 신뢰함보다 낫도다
краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на вельмо́жних!
Всі наро́ди мене оточи́ли, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
Оточи́ли мене й обступили мене, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
Оточили мене немов бджо́ли, та погасли вони, як терно́вий огонь, — я бо Господнім Ім'я́м їх понищив!
Дошкульно попхну́в ти мене на паді́ння, — та Господь спас мене́!
Господь моя сила та пісня, і став Він спасі́нням мені!
Голос співу й спасі́ння в наметах між пра́ведників: „Госпо́дня прави́ця виконує чу́да!
Правиця Господня підно́ситься, прави́ця Господня вико́нує чу́да!“
Не помру́, але жи́тиму, і буду звіщати про чи́ни Господні!
Покара́ти мене — покарав був Госпо́дь, та смерти мені не завдав.
Відчиніте мені брами правди, — я ними ввійду́, буду сла́вити Господа!
„Це брама Господня, — праведники в неї вхо́дять“.
Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасі́нням мені!
Камінь, що його будівни́чі відки́нули, той нарі́жним став каменем, —
від Господа ста́лося це, і дивне воно в очах наших!
Це день, що його́ створи́в Господь, — радіймо та тішмося в нім!
Про́симо, Господи, — спаси! Про́симо, Господи, — пощасти́!
Благословен, хто гряде́ у Господнє Ім'я́! Благословляємо вас із Господнього дому!
Господь — Бог, і зася́яв Він нам. Прив'яжі́те святковую жертву шнура́ми аж до нарі́жників же́ртівника!
Ти мій Бог, і я бу́ду Тебе прославля́ти, мій Боже, я буду Тебе велича́ти!
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
