시편 104
1 내 영혼아 여호와를 송축하라 여호와 나의 하나님이여, 주는 심히 광대하시며 존귀와 권위를 입으셨나이다
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич.
2 주께서 옷을 입음 같이 빛을 입으시며 하늘을 휘장 같이 치시며
Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало;
3 물에 자기 누각의 들보를 얹으시며 구름으로 자기 수레를 삼으시고 바람 날개로 다니시며
закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру.
4 바람으로 자기 사자를 삼으시며 화염으로 자기 사역자를 삼으시며
Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню.
5 땅의 기초를 두사 영원히 요동치 않게 하셨나이다
Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків!
6 옷으로 덮음같이 땅을 바다로 덮으시매 물이 산들 위에 섰더니
Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води,
7 주의 견책을 인하여 도망하여 주의 우뢰 소리를 인하여 빨리 가서
[та] від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки.
8 주의 정하신 처소에 이르렀고 산은 오르고 골짜기는 내려 갔나이다
Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них.
9 주께서 물의 경계를 정하여 넘치지 못하게 하시며 다시 돌아와 땅을 덮지 못하게 하셨나이다
Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі.
10 여호와께서 샘으로 골짜기에서 솟아나게 하시고 산 사이에 흐르게 하사
Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони,
11 들의 각 짐승에게 마시우시니 들나귀들도 해갈하며
напувають усіх звірів польових; [там] втамовують свою спрагу дикі віслюки.
12 공중의 새들이 그 가에서 깃들이며 나무가지 사이에서 소리를 발하는도다
При [водах] тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос.
13 저가 가축을 위한 풀과 사람의 소용을 위한 채소를 자라게 하시며 땅에서 식물이 나게 하시고
Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля.
14 사람의 마음을 기쁘게 하는 포도주와 사람의 얼굴을 윤택케 하는 기름과 사람의 마음을 힘있게 하는 양식을 주셨도다
Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі,
15 여호와의 나무가 우택에 흡족함이여 곧 그의 심으신 레바논 백향목이로다
і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини.
16 새들이 그 속에 깃을 들임이여 학은 잣나무로 집을 삼는도다
Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, які Він насадив.
17 높은 산들은 산양을 위함이여 바위는 너구리의 피난처로다
Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах.
18 여호와께서 달로 절기를 정하심이여 해는 그 지는 것을 알도다
Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.
19 주께서 흑암을 지어 밤이 되게 하시니 삼림의 모든 짐승이 기어 나오나이다
Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити.
20 젊은 사자가 그 잡을 것을 쫓아 부르짖으며 그 식물을 하나님께 구하다가
Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові.
21 해가 돋으면 물러가서 그 굴혈에 눕고
Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу.
22 사람은 나와서 노동하며 저녁까지 수고하는도다
Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво.
23 여호와여, 주의 하신 일이 어찌 그리 많은지요 주께서 지혜로 저희를 다 지으셨으니 주의 부요가 땅에 가득하니이다
Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора.
24 저기 크고 넓은 바다가 있고 그 속에 동물 곧 대소 생물이 무수하니이다
Які численні діяння Твої, Господи! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми.
25 선척이 거기 다니며 주의 지으신 악어가 그 속에서 노나이다
Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі.
26 이것들이 다 주께서 때를 따라 식물 주시기를 바라나이다
Там ходять кораблі, там цей Левіятан, якого Ти створив, щоб бавився він у морі.
27 주께서 주신즉 저희가 취하며 주께서 손을 펴신즉 저희가 좋은 것으로 만족하다가
Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно.
28 주께서 낯을 숨기신즉 저희가 떨고 주께서 저희 호흡을 취하신즉 저희가 죽어 본 흙으로 돌아가나이다
Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом.
29 주의 영을 보내어 저희를 창조하사 지면을 새롭게 하시나이다
Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох [земний].
30 여호와의 영광이 영원히 계속할지며 여호와는 자기 행사로 인하여 즐거워하실지로다
Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі.
31 저가 땅을 보신즉 땅이 진동하며 산들에 접촉하신즉 연기가 발하도다
Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм!
32 나의 평생에 여호와께 노래하며 나의 생존한 동안 내 하나님을 찬양하리로다
Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять.
33 나의 묵상을 가상히 여기시기를 바라나니 나는 여호와로 인하여 즐거워하리로다
Я співатиму Господеві[усе] життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую.
34 죄인을 땅에서 소멸하시며 악인을 다시 있지 못하게 하실지로다 내 영혼이 여호와를 송축하라 할렐루야
Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі.
Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
