시편 102
1 (곤고한 자가 마음이 상하여 그 근심을 여호와 앞에 토하는 기도) 여호와여, 내 기도를 들으시고 나의 부르짖음을 주께 상달케 하소서
Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
2 나의 괴로운 날에 주의 얼굴을 내게 숨기지 마소서 주의 귀를 기울이사 내가 부르짖는 날에 속히 내게 응답하소서
Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
3 대저 내 날이 연기 같이 소멸하며 내 뼈가 냉과리 같이 탔나이다
Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
4 내가 음식 먹기도 잊었음으로 내 마음이 풀 같이 쇠잔하였사오며
Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
5 나의 탄식 소리를 인하여 나의 살이 뼈에 붙었나이다
Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
6 나는 광야의 당아새 같고 황폐한 곳의 부엉이 같이 되었사오며
Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
7 내가 밤을 새우니 지붕 위에 외로운 참새 같으니이다
Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
8 내 원수들이 종일 나를 훼방하며 나를 대하여 미칠듯이 날치는 자들이 나를 가리켜 맹세하나이다
Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
9 나는 재를 양식 같이 먹으며 나의 마심에는 눈물을 섞었사오니
І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
10 이는 주의 분과 노를 인함이라 주께서 나를 드셨다가 던지셨나이다
через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
11 내 날이 기울어지는 그림자 같고 내가 풀의 쇠잔함 같으니이다
Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
12 여호와여, 주는 영원히 계시고 주의 기념 명칭은 대대에 이르리이다
А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
13 주께서 일어나사 시온을 긍휼히 여기시리니 지금은 그를 긍휼히 여기실 때라 정한 기한이 옴이니이다
Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
14 주의 종들이 시온의 돌들을 즐거워하며 그 티끌도 연휼히 여기나이다
бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
15 이에 열방이 여호와의 이름을 경외하며 세계 열왕이 주의 영광을 경외하리니
І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
16 대저 여호와께서 시온을 건설하시고 그 영광 중에 나타나셨음이라
Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
17 여호와께서 빈궁한 자의 기도를 돌아보시며 저희 기도를 멸시치 아니하셨도다
До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
18 이 일이 장래 세대를 위하여 기록되리니 창조함을 받을 백성이 여호와를 찬송하리로다
Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
19 여호와께서 그 높은 성소에서 하감하시며 하늘에서 땅을 감찰하셨으니
бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
20 이는 갇힌자의 탄식을 들으시며 죽이기로 정한 자를 해방하사
щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
21 여호와의 이름을 시온에서 그 영예를 예루살렘에서 선포케 하려 하심이라
щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
22 때에 민족들과 나라들이 모여 여호와를 섬기리로다
коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
23 저가 내 힘을 중도에 쇠약케 하시며 내 날을 단촉케 하셨도다
Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
24 나의 말이 나의 하나님이여, 나의 중년에 나를 데려가지 마옵소서 주의 연대는 대대에 무궁하니이다
Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
25 주께서 옛적에 땅의 기초를 두셨사오며 하늘도 주의 손으로 지으신 바니이다
Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
26 천지는 없어지려니와 주는 영존하시겠고 그것들은 다 옷 같이 낡으리니 의복같이 바꾸시면 바뀌려니와
позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
27 주는 여상하시고 주의 년대는 무궁하리이다
Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
28 주의 종들의 자손이 항상 있고 그 후손이 주의 앞에 굳게 서리이다 하였도다
Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
