시편 102
1 (곤고한 자가 마음이 상하여 그 근심을 여호와 앞에 토하는 기도) 여호와여, 내 기도를 들으시고 나의 부르짖음을 주께 상달케 하소서
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 나의 괴로운 날에 주의 얼굴을 내게 숨기지 마소서 주의 귀를 기울이사 내가 부르짖는 날에 속히 내게 응답하소서
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 대저 내 날이 연기 같이 소멸하며 내 뼈가 냉과리 같이 탔나이다
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 내가 음식 먹기도 잊었음으로 내 마음이 풀 같이 쇠잔하였사오며
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 나의 탄식 소리를 인하여 나의 살이 뼈에 붙었나이다
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 나는 광야의 당아새 같고 황폐한 곳의 부엉이 같이 되었사오며
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 내가 밤을 새우니 지붕 위에 외로운 참새 같으니이다
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 내 원수들이 종일 나를 훼방하며 나를 대하여 미칠듯이 날치는 자들이 나를 가리켜 맹세하나이다
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 나는 재를 양식 같이 먹으며 나의 마심에는 눈물을 섞었사오니
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 이는 주의 분과 노를 인함이라 주께서 나를 드셨다가 던지셨나이다
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 내 날이 기울어지는 그림자 같고 내가 풀의 쇠잔함 같으니이다
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 여호와여, 주는 영원히 계시고 주의 기념 명칭은 대대에 이르리이다
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 주께서 일어나사 시온을 긍휼히 여기시리니 지금은 그를 긍휼히 여기실 때라 정한 기한이 옴이니이다
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 주의 종들이 시온의 돌들을 즐거워하며 그 티끌도 연휼히 여기나이다
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 이에 열방이 여호와의 이름을 경외하며 세계 열왕이 주의 영광을 경외하리니
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 대저 여호와께서 시온을 건설하시고 그 영광 중에 나타나셨음이라
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 여호와께서 빈궁한 자의 기도를 돌아보시며 저희 기도를 멸시치 아니하셨도다
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 이 일이 장래 세대를 위하여 기록되리니 창조함을 받을 백성이 여호와를 찬송하리로다
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 여호와께서 그 높은 성소에서 하감하시며 하늘에서 땅을 감찰하셨으니
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 이는 갇힌자의 탄식을 들으시며 죽이기로 정한 자를 해방하사
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 여호와의 이름을 시온에서 그 영예를 예루살렘에서 선포케 하려 하심이라
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 때에 민족들과 나라들이 모여 여호와를 섬기리로다
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 저가 내 힘을 중도에 쇠약케 하시며 내 날을 단촉케 하셨도다
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 나의 말이 나의 하나님이여, 나의 중년에 나를 데려가지 마옵소서 주의 연대는 대대에 무궁하니이다
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 주께서 옛적에 땅의 기초를 두셨사오며 하늘도 주의 손으로 지으신 바니이다
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 천지는 없어지려니와 주는 영존하시겠고 그것들은 다 옷 같이 낡으리니 의복같이 바꾸시면 바뀌려니와
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 주는 여상하시고 주의 년대는 무궁하리이다
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 주의 종들의 자손이 항상 있고 그 후손이 주의 앞에 굳게 서리이다 하였도다
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».
