잠언 8
1 지혜가 부르지 아니하느냐 명철이 소리를 높이지 아니하느냐
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 그가 길가의 높은 곳과 사거리에 서며
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 성문 곁과 문 어귀와 여러 출입하는 문에서 불러 가로되
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 사람들아 내가 너희를 부르며 내가 인자들에게 소리를 높이노라
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 어리석은 자들아 너희는 명철할지니라 미련한 자들아 너희는 마음이 밝을지니라 너희는 들을지어다
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 내가 가장 선한 것을 말하리라 내 입술을 열어 정직을 내리라
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 내 입은 진리를 말하며 내 입술은 악을 미워하느니라
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 내 입의 말은 다 의로운즉 그 가운데 굽은 것과 패역한 것이 없나니
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 이는 다 총명 있는 자의 밝히 아는 바요 지식 얻은 자의 정직히 여기는 바니라
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 너희가 은을 받지 말고 나의 훈계를 받으며 정금보다 지식을 얻으라
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 대저 지혜는 진주보다 나으므로 무릇 원하는 것을 이에 비교할 수 없음이니라
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 나 지혜는 명철로 주소를 삼으며 지식과 근신을 찾아 얻나니
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 여호와를 경외하는 것은 악을 미워하는 것이라 나는 교만과 거만과 악한 행실과 패역한 입을 미워하느니라
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 내게는 도략과 참 지식이 있으며 나는 명철이라 내게 능력이 있으므로
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 나로 말미암아 왕들이 치리하며 방백들이 공의를 세우며
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 나로 말미암아 재상과 존귀한 자 곧 세상의 모든 재판관들이 다스리느니라
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 나를 사랑하는 자들이 나의 사랑을 입으며 나를 간절히 찾는 자가 나를 만날 것이니라
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 부귀가 내게 있고 장구한 재물과 의도 그러하니라
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 내 열매는 금이나 정금보다 나으며 내 소득은 천은보다 나으니라
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 나는 의로운 길로 행하며 공평한 길 가운데로 다니나니
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 이는 나를 사랑하는 자로 재물을 얻어서 그 곳간에 채우게 하려함이니라
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 여호와께서 그 조화의 시작 곧 태초에 일하시기 전에 나를 가지셨으며
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 만세 전부터 상고부터, 땅이 생기기 전부터, 내가 세움을 입었나니
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 아직 바다가 생기지 아니하였고 큰 샘들이 있기 전에 내가 이미났으며
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 산이 세우심을 입기 전에 언덕이 생기기 전에 내가 이미 났으니
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 하나님이 아직 땅도 들도 세상 진토의 근원도 짓지 아니하셨을 때에라
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 그가 하늘을 지으시며 궁창으로 해면에 두르실 때에 내가 거기 있었고
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 그가 위로 구름 하늘을 견고하게 하시며 바다의 샘들을 힘 있게하시며
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 바다의 한계를 정하여 물로 명령을 거스리지 못하게 하시며 또 땅의 기초를 정하실 때에
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 내가 그 곁에 있어서 창조자가 되어 날마다 그 기뻐하신 바가 되었으며 항상 그 앞에서 즐거워하였으며
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 사람이 거처할 땅에서 즐거워하며 인자들을 기뻐하였었느니라
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 아들들아 이제 내게 들으라 내 도를 지키는 자가 복이 있느니라
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 훈계를 들어서 지혜를 얻으라 그것을 버리지 말라
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 누구든지 내게 들으며 날마다 내 문 곁에서 기다리며 문설주 옆에서 기다리는 자는 복이 있나니
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 대저 나를 얻는 자는 생명을 얻고 여호와께 은총을 얻을 것임이니라
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 그러나 나를 잃는 자는 자기의 영혼을 해하는 자라 무릇 나를 미워하는 자는 사망을 사랑하느니라
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
