잠언 5
1 내 아들아 내 지혜에 주의하며 내 명철에 네 귀를 기울여서
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 근신을 지키며 네 입술로 지식을 지키도록 하라
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 대저 음녀의 입술은 꿀을 떨어뜨리며 그 입은 기름보다 미끄러우나
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 나중은 쑥 같이 쓰고 두 날 가진 칼같이 날카로우며
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 그는 생명의 평탄한 길을 찾지 못하며 자기 길이 든든치 못하여 그것을 깨닫지 못하느니라
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 그런즉 아들들아 나를 들으며 내 입의 말을 버리지 말고
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 네 길을 그에게서 멀리하라 그 집 문에도 가까이 가지 말라
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 두렵건대 네 존영이 남에게 잃어버리게 되며 네 수한이 잔포자에게 빼앗기게 될까 하노라
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 두렵건대 타인이 네 재물로 충족하게 되며 네 수고한 것이 외인의 집에 있게 될까 하노라
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 두렵건대 마지막에 이르러 네 몸 네 육체가 쇠패할 때에 네가 한탄하여
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 말하기를 내가 어찌하여 훈계를 싫어하며 내 마음이 꾸지람을 가벼이 여기고
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 내 선생의 목소리를 청종치 아니하며 나를 가르치는 이에게 귀를 기울이지 아니하였던고
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 많은 무리들이 모인 중에서 모든 악에 거의 빠지게 되었었노라 하게 될까 하노라
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 너는 네 우물에서 물을 마시며 네 샘에서 흐르는 물을 마시라
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 어찌하여 네 샘물을 집 밖으로 넘치게 하겠으며 네 도랑물을 거리로 흘러가게 하겠느냐
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 그 물로 네게만 있게 하고 타인으로 더불어 그것을 나누지 말라
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 네 샘으로 복되게 하라! 네가 젊어서 취한 아내를 즐거워하라
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 그는 사랑스러운 암사슴 같고 아름다운 암노루 같으니 너는 그 품을 항상 족하게 여기며 그 사랑을 항상 연모하라
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 내 아들아 어찌하여 음녀를 연모하겠으며 어찌하여 이방 계집의 가슴을 안겠느냐
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 대저 사람의 길은 여호와의 눈 앞에 있나니 그가 그 모든 길을 평탄케 하시느니라
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 악인은 자기의 악에 걸리며 그 죄의 줄에 매이나니
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 그는 훈계를 받지 아니함을 인하여 죽겠고 미련함이 많음을 인하여 혼미하게 되느니라
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
