잠언 4
1 아들들아 아비의 훈계를 들으며 명철을 얻기에 주의하라
Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
2 내가 선한 도리를 너희에게 전하노니 내 법을 떠나지 말라
бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
3 나도 내 아버지에게 아들이었었으며 내 어머니 보기에 유약한 외아들이었었노라
бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
4 아버지가 내게 가르쳐 이르기를 내 말을 네 마음에 두라 내 명령을 지키라 그리하면 살리라
І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
5 지혜를 얻으며 명철을 얻으라 내 입의 말을 잊지 말며 어기지 말라
Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
6 지혜를 버리지 말라 그가 너를 보호하리라 그를 사랑하라 그가 너를 지키리라
не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
7 지혜가 제일이니 지혜를 얻으라! 무릇 너의 얻은 것을 가져 명철을 얻을지니라
Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
8 그를 높이라 그리하면 그가 너를 높이 들리라 만일 그를 품으면 그가 너를 영화롭게 하리라
Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
9 그가 아름다운 관을 네 머리에 두겠고 영화로운 면류관을 네게 주리라 하였느니라
вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
10 내 아들아 들으라 내 말을 받으라! 그리하면 네 생명의 해가 길리라
Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
11 내가 지혜로운 길로 네게 가르쳤으며 정직한 첩경으로 너를 인도하였은즉
дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
12 다닐 때에 네 걸음이 곤란하지 아니하겠고 달려갈 때에 실족하지 아니하리라
коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
13 훈계를 굳게 잡아 놓치지 말고 지키라 이것이 네 생명이니라
Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
14 사특한 자의 첩경에 들어가지 말며 악인의 길로 다니지 말지어다
На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
15 그 길을 피하고 지나가지 말며 돌이켜 떠나갈지어다
покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
16 그들은 악을 행하지 못하면 자지 못하며 사람을 넘어뜨리지 못하면 잠이 오지 아니하며
бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
17 불의의 떡을 먹으며 강포의 술을 마심이니라
Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
18 의인의 길은 돋는 햇볕 같아서 점점 빛나서 원만한 광명에 이르거니와
А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
19 악인의 길은 어둠 같아서 그가 거쳐 넘어져도 그것이 무엇인지 깨닫지 못하느니라
Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
20 내 아들아 내 말에 주의하며 나의 이르는 것에 네 귀를 기울이라
Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
21 그것을 네 눈에서 떠나게 말며 네 마음 속에 지키라
Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
22 그것은 얻는 자에게 생명이 되며 그 온 육체의 건강이 됨이니라
Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
23 무릇 지킬만한 것보다 더욱 네 마음을 지키라 생명의 근원이 이에서 남이니라
Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
24 궤휼을 네 입에서 버리며 사곡을 네 입술에서 멀리하라
Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
25 네 눈은 바로 보며 네 눈꺼풀은 네 앞을 곧게 살펴
Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
26 네 발의 행할 첩경을 평탄케 하며 네 모든 길을 든든히 하라
Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
27 우편으로나 좌편으로나 치우치지 말고 네 발을 악에서 떠나게 하라
не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
