잠언 20
1 포도주는 거만케 하는 것이요 독주는 떠들게 하는 것이라 무릇 이에 미혹되는 자에게는 지혜가 없느니라
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 왕의 진노는 사자의 부르짖음 같으니 그를 노하게 하는 것은 자기의 생명을 해하는 것이니라
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 다툼을 멀리 하는 것이 사람에게 영광이어늘 미련한 자마다 다툼을 일으키느니라
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 게으른 자는 가을에 밭 갈지 아니하나니 그러므로 거둘 때에는 구걸할지라도 얻지 못하리라
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 사람의 마음에 있는 모략은 깊은 물 같으니라 그럴찌라도 명철한 사람은 그것을 길어 내느니라
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 많은 사람은 각기 자기의 인자함을 자랑하나니 충성된 자를 누가 만날 수 있으랴
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 완전히 행하는 자가 의인이라 그 후손에게 복이 있느니라
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 심판 자리에 앉은 왕은 그 눈으로 모든 악을 흩어지게 하느니라
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 내가 내 마음을 정하게 하였다, 내 죄를 깨끗하게 하였다 할 자가 누구뇨
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 한결 같지 않은 저울 추와 말은 다 여호와께서 미워하시느니라
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 비록 아이라도 그 동작으로 자기의 품행의 청결하며 정직한 여부를 나타내느니라
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 듣는 귀와 보는 눈은 다 여호와의 지으신 것이니라
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 너는 잠자기를 좋아하지 말라 네가 빈궁하게 될까 두려우니라 네 눈을 뜨라 그리하면 양식에 족하리라
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 사는 자가 물건이 좋지 못하다 좋지 못하다 하다가 돌아간 후에는 자랑하느니라
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 세상에 금도 있고 진주도 많거니와 지혜로운 입술이 더욱 귀한 보배니라
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 타인을 위하여 보증이 된 자의 옷을 취하라 외인들의 보증이 된자는 그 몸을 볼모 잡힐지니라
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 속이고 취한 식물은 맛이 좋은듯하나 후에는 그 입에 모래가 가득하게 되리라
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 무릇 경영은 의논함으로 성취하나니 모략을 베풀고 전쟁할지니라
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 두루 다니며 한담하는 자는 남의 비밀를 누설하니니 입술을 벌린 자를 사귀지 말지니라
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 자기의 아비나 어미를 저주하는 자는 그 등불이 유암중에 꺼짐을 당하리라
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 처음에 속히 잡은 산업은 마침내 복이 되지 아니하느니라
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 너는 악을 갚겠다 말하지 말고 여호와를 기다리라 그가 너를 구원하시리라
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 한결 같지 않은 저울 추는 여호와의 미워하시는 것이요 속이는 저울은 좋지 못한 것이니라
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 사람의 걸음은 여호와께로서 말미암나니 사람이 어찌 자기의 길을 알 수 있으랴
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 함부로 이 물건을 거룩하다하여 서원하고 그 후에 살피면 그 것이 그물이 되느니라
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 지혜로운 왕은 악인을 키질하며 타작하는 바퀴로 그 위에 굴리느니라
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 사람의 영혼은 여호와의 등불이라 사람의 깊은 속을 살피느니라
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 왕은 인자와 진리로 스스로 보호하고 그 위도 인자함으로 말미암아 견고하니라
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 젊은 자의 영화는 그 힘이요 늙은 자의 아름다운 것은 백발이니라
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 상하게 때리는 것이 악을 없이 하나니 매는 사람의 속에 깊이 들어가느니라
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
