잠언 16
1 마음의 경영은 사람에게 있어도 말의 응답은 여호와께로서 나느니라
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 사람의 행위가 자기 보기에는 모두 깨끗하여도 여호와는 심령을 감찰하시느니라
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 너의 행사를 여호와께 맡기라 그리하면 너의 경영하는 것이 이루리라
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 여호와께서 온갖 것을 그 씌움에 적당하게 지으셨나니 악인도 악한 날에 적당하게 하셨느니라
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 무릇 마음이 교만한 자를 여호와께서 미워하시나니 피차 손을 잡을지라도 벌을 면치 못하리라
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 인자와 진리로 인하여 죄악이 속하게 되고 여호와를 경외함으로 인하여 악에서 떠나게 되느니라
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 사람의 행위가 여호와를 기쁘시게 하면 그 사람의 원수라도 그로 더불어 화목하게 하시느니라
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 적은 소득이 의를 겸하면 많은 소득이 불의를 겸한 것보다 나으니라
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 사람이 마음으로 자기의 길을 계획할지라도 그 걸음을 인도하는 자는 여호와시니라
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 하나님의 말씀이 왕의 입술에 있은즉 재판할 때에 그 입이 그릇하지 아니하리라
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 공평한 간칭과 명칭은 여호와의 것이요 주머니 속의 추돌들도 다 그의 지으신 것이니라
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 악을 행하는 것은 왕의 미워할 바니 이는 그 보좌가 공의로 말미암아 굳게 섬이니라
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 의로운 입술은 왕들의 기뻐하는 것이요 정직히 말하는 자는 그들의 사랑을 입느니라
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 왕의 진노는 살륙의 사자와 같아도 지혜로운 사람은 그것을 쉬게하리라
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 왕의 희색에 생명이 있나니 그 은택이 늦은 비를 내리는 구름과 같으니라
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 지혜를 얻는 것이 금을 얻는 것보다 얼마나 나은고 명철을 얻는 것이 은을 얻는 것보다 더욱 나으니라
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 악을 떠나는 것은 정직한 사람의 대로니 그 길을 지키는 자는 자기의 영혼을 보전하느니라
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 교만은 패망의 선봉이요 거만한 마음은 넘어짐의 앞잡이니라
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 겸손한 자와 함께하여 마음을 낮추는 것이 교만한 자와 함께 하여 탈취물을 나누는 것보다 나으니라
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 삼가 말씀에 주의하는 자는 좋은 것을 얻나니 여호와를 의지하는 자가 복이 있느니라
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 마음이 지혜로운 자가 명철하다 일컬음을 받고 입이 선한 자가 남의 학식을 더하게 하느니라
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 명철한 자에게는 그 명철이 생명의 샘이 되거니와 미련한 자에게는 그 미련한 것이 징계가 되느니라
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 지혜로운 자의 마음은 그 입을 슬기롭게 하고 또 그 입술에 지식을 더하느니라
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 선한 말은 꿀송이 같아서 마음에 달고 뼈에 양약이 되느니라
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 어떤 길은 사람의 보기에 바르나 필경은 사망의 길이니라
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 노력하는 자는 식욕을 인하여 애쓰나니 이는 그 입이 자기를 독촉함이니라
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 불량한 자는 악을 꾀하나니 그 입술에는 맹렬한 불 같은 것이 있느니라
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 패려한 자는 다툼을 일으키고 말장이는 친한 벗을 이간하느니라
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 강포한 사람은 그 이웃을 꾀어 불선한 길로 인도하느니라
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 눈을 감는 자는 패역한 일을 도모하며 입술을 닫는 자는 악한 일을 이루느니라
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 백발은 영화의 면류관이라 의로운 길에서 얻으리라
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 노하기를 더디하는 자는 용사보다 낫고 자기의 마음을 다스리는 자는 성을 빼앗는 자보다 나으니라
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 사람이 제비는 뽑으나 일을 작정하기는 여호와께 있느니라
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
