< 잠언 12 >

1 훈계를 좋아하는 자는 지식을 좋아하나니 징계를 싫어하는 자는 짐승과 같으니라
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
2 선인은 여호와께 은총을 받으려니와 악을 꾀하는 자는 정죄하심을 받으리이다
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
3 사람이 악으로 굳게 서지 못하나니 의인의 뿌리는 움직이지 아니하느니라
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
4 어진 여인은 그 지아비의 면류관이나 욕을 끼치는 여인은 그 지아비로 뼈가 썩음 같게 하느니라
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
5 의인의 생각은 공직하여도 악인의 도모는 궤휼이니라
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 악인의 말은 사람을 엿보아 피를 흘리자 하는 것이어니와 정직한 자의 입은 사람을 구원하느니라
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 악인은 엎드러져서 소멸되려니와 의인의 집은 서 있으리라
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 사람은 그 지혜대로 칭찬을 받으려니와 마음이 패려한 자는 멸시를 받으리라
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
9 비천히 여김을 받을지라도 종을 부리는 자는 스스로 높은 체 하고도 음식이 핍절한 자보다 나으니라
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
10 의인은 그 육축의 생명을 돌아보나 악인의 긍휼은 잔인이니라
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 자기의 토지를 경작하는 자는 먹을 것이 많거니와 방탕한 것을 따르는 자는 지혜가 없느니라
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
12 악인은 불의의 이를 탐하나 의인은 그 뿌리로 말미암아 결실하느니라
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
13 악인은 입술의 허물로 인하여 그물에 걸려도 의인은 환난에서 벗어나느니라
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 사람은 입의 열매로 인하여 복록에 족하며 그 손의 행하는 대로 자기가 받느니라
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
15 미련한 자는 자기 행위를 바른 줄로 여기나 지혜로운 자는 권고를 듣느니라
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
16 미련한 자는 분노를 당장에 나타내거니와 슬기로운 자는 수욕을 참느니라
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
17 진리를 말하는 자는 의를 나타내어도 거짓 증인은 궤휼을 말하느니라
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 혹은 칼로 찌름 같이 함부로 말하거니와 지혜로운 자의 혀는 양약 같으니라
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
19 진실한 입술은 영원히 보존되거니와 거짓 혀는 눈 깜짝일 동안만 있을 뿐이니라
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 악을 꾀하는 자의 마음에는 궤휼이 있고 화평을 논하는 자에게는 희락이 있느니라
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
21 의인에게는 아무 재앙도 임하지 아니하려니와 악인에게는 앙화가 가득하리라
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
22 거짓 입술은 여호와께 미움을 받아도 진실히 행하는 자는 그의 기뻐하심을 받느니라
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
23 슬기로운 자는 지식을 감추어 두어도 미련한 자의 마음은 미련한 것을 전파하느니라
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
24 부지런한 자의 손은 사람을 다스리게 되어도 게으른 자는 부림을 받느니라
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
25 근심이 사람의 마음에 있으면 그것으로 번뇌케 하나 선한 말은 그것을 즐겁게 하느니라
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
26 의인은 그 이웃의 인도자가 되나 악인의 소행은 자기를 미혹하게 하느니라
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
27 게으른 자는 그 잡을 것도 사냥하지 아니하나니 사람의 부귀는 부지런한 것이니라
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
28 의로운 길에 생명이 있나니 그 길에는 사망이 없느니라
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.

< 잠언 12 >