< 잠언 10 >
1 솔로몬의 잠언이라 지혜로운 아들은 아비로 기쁘게 하거니와 미련한 아들은 어미의 근심이니라
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 불의의 재물은 무익하여도 의리는 죽음에서 건지느니라
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 여호와께서 의인의 영혼은 주리지 않게 하시나 악인의 소욕은 물리치시느니라
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 손을 게으르게 놀리는 자는 가난하게 되고 손이 부지런한 자는 부하게 되느니라
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 여름에 거두는 자는 지혜로운 아들이나 추수 때에 자는 자는 부끄러움을 끼치는 아들이니라
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 의인의 머리에는 복이 임하거늘 악인의 입은 독을 머금었느니라
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 의인을 기념할 때에는 칭찬하거니와 악인의 이름은 썩으리라
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 마음이 지혜로운 자는 명령을 받거니와 입이 미련한 자는 패망하리라
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 바른 길로 행하는 자는 걸음이 평안하려니와 굽은 길로 행하는 자는 드러나리라
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 의인의 입은 생명의 샘이라도 악인의 입은 독을 머금었느니라
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 미움은 다툼을 일으켜도 사랑은 모든 허물을 가리우느니라
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 지혜로운 자는 지식을 간직하거니와 미련한 자의 입은 멸망에 가까우니라
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 부자의 재물은 그의 견고한 성이요 가난한 자의 궁핍은 그의 패망이니라
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 의인의 수고는 생명에 이르고 악인의 소득은 죄에 이르느니라
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 훈계를 지키는 자는 생명길로 행하여도 징계를 버리는 자는 그릇 가느니라
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 미워함을 감추는 자는 거짓의 입술을 가진 자요 참소하는 자는 미련한 자니라
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 말이 많으면 허물을 면키 어려우나 그 입술을 제어하는 자는 지혜가 있느니라
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 의인의 혀는 천은과 같거니와 악인의 마음은 가치가 적으니라
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 의인의 입술은 여러 사람을 교육하나 미련한 자는 지식이 없으므로 죽느니라
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 여호와께서 복을 주시므로 사람으로 부하게 하시고 근심을 겸하여 주지 아니하시느니라
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 미련한 자는 행악으로 낙을 삼는 것 같이 명철한 자는 지혜로 낙을 삼느니라
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 악인에게는 그의 두려워하는 것이 임하거니와 의인은 그 원하는 것이 이루어지느니라
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 회리바람이 지나가면 악인은 없어져도 의인은 영원한 기초 같으니라
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 게으른 자는 그 부리는 사람에게 마치 이에 초 같고 눈에 연기 같으니라
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 여호와를 경외하면 장수하느니라 그러나 악인의 연세는 짧아지느니라
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 의인의 소망은 즐거움을 이루어도 악인의 소망은 끊어지느니라
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 여호와의 도가 정직한 자에게는 산성이요 행악하는 자에게는 멸망이니라
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 의인은 영영히 이동되지 아니하여도 악인은 땅에 거하지 못하게 되느니라
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 의인의 입은 지혜를 내어도 패역한 혀는 베임을 당할 것이니라
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 의인의 입술은 기쁘게 할 것을 알거늘 악인의 입은 패역을 말하느니라
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.